ТЕОКРАТІЯ

Вчення християнської церкви «Світло Зорі»
Тема: ТЕОКРАТІЯ
Автор: ЮРІЙ РАБИЙ

Управління церквою здійснює Бог, а не людина. В церкві теократична форма правління, теократія означає «управління здійснюється Богом», а демократія означає «правління людиною, людьми». Демократія найбільш підходяща форма правління для держави, а для управління церквою Бог використовує теократію. Бог управляє помісною церквою через пастора, пастор має бачення від Бога й передає його церкві, а церква має діяти, рухатися у відповідності до бачення пастора. Пастор навчає, проповідує, тобто кормить духовною їжею «отару», членів церкви. Також він опікується людьми, молиться за них, консультує, дає поради, наставляє, коректує, виправляє, підбадьорює та підтримує духовно. Все це входить в обов’язки пастора.
1 Тож благаю між вами пресвітерів, співпресвітер та свідок Христових страждань, співучасник слави, що повинна з'явитись: 2 пасіть стадо Боже, що у вас, наглядайте не з примусу, але добровільно по-Божому, не для брудної наживи, а ревно, 3 не пануйте над спадком Божим, але будьте для стада за взір. 4 А коли Архипастир з'явиться, то одержите ви нев'янучого вінка слави. (1-е Петра 5:1-4)
27 бо я не вхилявсь об'являти вам усю волю Божу! 28 Пильнуйте себе та всієї отари, в якій Святий Дух вас поставив єпископами, щоб пасти Церкву Божу, яку власною кров'ю набув Він. 29 Бо я знаю, що як я відійду, то ввійдуть між вас вовки люті, що отари щадити не будуть... 30 Із вас самих навіть мужі постануть, що будуть казати перекручене, аби тільки учнів тягнути за собою... 31 Тому то пильнуйте, пам'ятаючи, що я кожного з вас день і ніч безперестань навчав зо слізьми ось три роки. 32 А тепер доручаю вас Богові та слову благодаті Його, Який має силу будувати та дати спадщину, серед усіх освячених. (Дiї 20:27-32)
Пастор здійснює управління, молиться, шукає лиця Божого, щоб розуміти волю Божу для церкви і приймати правильні рішення щодо того чи іншого питання в церкві. Деяким людям в церкві може здаватися, що те чи інше питання потрібно вирішувати не так. Або ж вони можуть думати, а чому це пастор не робить так як я йому раджу. Але не завжди те, що хтось радить, знаходить підтвердження в серці пастора, а він же не може чинити на перекір серцю. Та й уявіть собі, якщо пастор почне робити так як йому радитимуть різні члени церкви? Що з того вийде і на що буде схожа така церква, де кожен намагатиметься зі своєї «башні» управляти церквою?
В деяких церквах існує така форма управління, при якій існують братські ради чи загальне членське зібрання. На яких розглядаються різні церковні питання та приймаються рішення за допомогою голосування, в тому числі й таким способом вибирається пресвітер. Але це не є біблійний спосіб управління церквою бо в церкві має бути не демократія, а теократія. Бог управляє церквою не через групу людей, а через одну людину.

11 І Він, отож, настановив одних за апостолів, одних за пророків, а тих за благовісників, а тих за пастирів та вчителів, (До ефесян 4:11) Пастора не вибирають за допомогою голосів більшості, а його поставляє Бог.
Коли Бог вирішив вивести ізраїльський народ з Єгипту то Він не вибрав якийсь комітет чи братську раду, але Він дав завдання одній людині. Ось на прикладі Мойсея й ізраїльського народу, ми можемо побачити модель Новозавітної церкви. 10 А тепер іди ж, і Я пошлю тебе до фараона, і виведи з Єгипту народ Мій, синів Ізраїлевих! (Вихід 3:10)
Якщо би був призначений для цієї місії якийсь організаційний комітет, церковна рада, то напевно євреї ще й досі були б в Єгипті.

1 Не хочу я, браття, щоб ви не знали, що під хмарою всі отці наші були, і всі перейшли через море, 2 і всі охристилися в хмарі та в морі в Мойсея, 3 і всі їли ту саму поживу духовну, 4 і пили всі той самий духовний напій, бо пили від духовної скелі, що йшла вслід за ними, а та скеля був Христос! 5 Але їх багатьох не вподобав був Бог, бо понищив Він їх у пустині. 6 А це були приклади нам, щоб ми пожадливі на зле не були, як були пожадливі й вони. (1-е до коринтян 10:1-6)
Хрещення в Мойсея, можна сьогодні прирівняти до хрещення в бачення пастора помісної церкви. Потрібно повністю розділяти бачення пастора та всіляко його реалізовувати. А не бунтувати й жити за власними переконаннями. Це ж саме стосується й до «вживання тієї самої їжі й пиття». Вчення церкви то є «їжа» для всіх членів церкви, недільні проповіді мають направляти тебе. Будучи в церкві ти маєш приймати слово, що проповідується й формувати свій світогляд у відповідності до того, що навчають в твоїй церкві, а не жити за власними переконаннями. Тоді можна розраховувати на результат, як у власному житті, так і в твоєму служінні. 10 Тож благаю вас, браття, Ім'ям Господа нашого Ісуса Христа, щоб ви всі говорили те саме, і щоб не було поміж вами поділення, але щоб були ви поєднані в однім розумінні та в думці одній! (1-е до коринтян 1:10)
Як можна бути поєднаним в однім розумінні й говорити те саме? При умові, що ми навчатимемося в одній школі. Таку церкву не штормитиме від різних понять й розумінь, але буде єдність в якій живе Бог.

Ми називаємося віруючими, в церкві все побудовано на вірі й довір’ї. Звідки ми знаємо, що є Бог? Віримо! Звідки ми знаємо, що Ісус поніс наші гріхи, прокляття й хвороби? Прочитали це в Біблії і увірували в це. В результаті нашої віри в невидиме, ми маємо видимі результати нашої віри.
Що ж стосується пастора, члени церкви мають вірити, що Бог поставив його пастором і сприймати його як помазаника. Тобто його Бог помазав на це служіння і ось, що від нас вимагається 28 Сказали ж до Нього вони: Що ми маємо почати, щоб робити діла Божі? 29 Ісус відповів і сказав їм: Оце діло Боже, щоб у Того ви вірували, Кого Він послав. (Вiд Iвана 6:28-29)
Звичайно, в цьому місці Писання, мова йде про Ісуса, але це ж можна й сказати про пастора «оце діло Боже, щоб у того ви вірували, кого Він послав» Без віри й довір’я тут не обійтися, тобто люди мають вірити, що їхній пастор поставлений Богом.
16 Хто слухає вас Мене слухає, хто ж погорджує вами погорджує Мною, хто ж погорджує Мною погорджує Тим, Хто послав Мене. (Вiд Луки 10:16)
Саме так і є, якщо ти слухаєш того кого Бог послав до тебе то ти слухає Бога, а якщо не слухаєш то й Бога не слухаєш.
До пастора потрібно відноситися як до помазаника – не слухати, не приймати й не говорити негативне про нього. Це ж стосується і його сім’ї. В Біблії є приклади як Бог вчиняв з тими хто йшов проти помазаників Божих.
1 І нарікали Маріям та Аарон на Мойсея за жінку кушитянку, що взяв, бо він узяв був жінку кушитянку. 2 І казали вони: Чи тільки з Мойсеєм Господь говорив? Чи ж не говорив Він також із нами? І почув це Господь. 3 А той муж, Мойсей, був найлагідніший за всяку людину, що на поверхні землі. 4 І нагло сказав Господь до Мойсея й до Аарона та до Маріям: Вийдіть ви троє до скинії заповіту. І вони троє вийшли. 5 І зійшов Господь у стовпі хмари, і став при вході скинії, та й покликав Аарона й Маріям. І вийшли обоє вони. 6 І сказав Він: Послухайте ж ви Моїх слів: Якщо буде між вами пророк, то Я, Господь, дамся пізнати в видінні йому, у сні говорити з ним буду. 7 Не так раб мій Мойсей: у всім домі Моїм він довірений! 8 Говорю Я з ним уста до уст, а не видінням і не загадками, і Образ Господа він оглядає. І чому не боялися ви нарікать на Мойсея, Мойого раба? 9 І запалав гнів Господній на них, і Він пішов, 10 а хмара відступила з-над скинії. А ось Маріям прокажена, збілівши, як сніг! І обернувся Аарон до Маріям, аж ось вона прокажена! (Числа 12:1-10)
Нарікати, бунтувати, не згоджуватися з діями та рішеннями пастора, говорити будь що негативне на пастора чи на його дружину й дітей є небезпечно. Проказа символізує прокляття. Якщо не хочеш бути «прокаженим» то не приймай на пастора ніяких злих слів і таким чином вбережеш себе від пастки.
9 І сказав Давид до Авішая: Не губи його, бо хто простягав руку свою на Господнього помазанця, і був невинний? (1-а Самуїлова 26:9) 11 Борони мене, Господи, простягнути свою руку на Господнього помазанця! (1-а Самуїлова 26:11)

Пастор несе відповідальність за церкву перед Богом й тому він не зобов’язаний звітувати перед членами церкви, в тому числі й про фінанси які надходять в церкву і як їх використовують. Бо різні люди, в залежності від їхнього духовного віку та їхнього мислення, можуть по різному думати як правильно розпоряджатися грошима. Але відповідальність перед Богом несе пастор. Саме він вирішує, що коли купувати і скільки куди виділяти грошей, при цьому, він може прислухатися до порад людей, що його оточують.

Твоє завдання слухатися пастора, молитися за нього, підтримувати його руки, благословляти пастора, в тому числі й фінансово. Не бунтувати проти нього, не приймати ніякого поношення, але любити й дружити з ним.
12 Благаємо ж, браття, ми вас, шануйте тих, що працюють між вами, і в вас старшинують у Господі, і навчають вас вони, 13 і в великій любові їх майте за їхню працю. Між собою заховуйте мир! (1-е до солунян 5:12,13)
17 А пресвітери, які добре пильнують діла, нехай будуть наділені подвійною честю, а надто ті, хто працює у слові й науці. 18 Бо каже Писання: Не в'яжи рота волові, що молотить, та: Вартий працівник своєї нагороди. (1-е Тимофiю 5:17,18)
6 А хто слова навчається, нехай ділиться всяким добром із навчаючим. (До галатiв 6:6)

Пастор отримує слово від Бога й передає його церкві, він не проповідує під замовлення членів церкви. На служіннях пастор проповідує всій церкві, а не комусь окремо.

Для більш ефективного служіння й управління пастор може радитися. За звичай це можуть бути люди, що відповідальні за ту чи іншу сферу в церкві. Церковна рада це не структура управління церквою, а місце де вирішуються різні організаційні питання. Пастор вислуховує різні точки зору, а остаточне рішення приймає самостійно. Й тому не потрібно ображатися, якщо пастор не прислухався до вашої поради. Ви її висловили і все, не потрібно далі з нею носитися, якщо пастор її не прийняв. Пастор не зобов’язаний виносити на розгляд церковної ради всі питання. він
Кожен служитель, кожен член церкви може самостійно приймати рішення в межах свого служіння й не зобов’язаний з будь ким радитися. Головне, щоб це не виходило за межі делегованої йому влади і бачення церкви.
Структура помісної церкви може бути різною, в залежності від кількості людей в церкві та інших особливостей й факторів. Наприклад, можуть існувати домашні групи, або ж при великій кількості членів церкви, церква може ще й умовно поділятися на регіони. В такому разі, багато пасторських функцій можуть передаватися лідерам домашніх груп чи регіонів. Тобто лідери яким делегована влада пастором, здійснюють управління в межах делегованої влади.
13 І сталося назавтра, і сів Мойсей судити народ, а народ стояв навколо Мойсея від ранку аж до вечора. 14 І побачив тесть Мойсеїв усе, що він робить народові, та й сказав: Що це за річ, що ти робиш народові? Для чого ти сидиш сам один, а ввесь народ стоїть навколо від ранку аж до вечора? 15 А Мойсей відказав своєму тестеві: Бо народ приходить до мене питатися суду Бога. 16 Бо як мають вони справу, то приходять до мене, і я суджу поміж тим і тим, та оголошую постанови Божі та закони Його. 17 І сказав тесть Мойсеїв до нього: Недобра ця річ, що ти чиниш. 18 Справді стомишся і ти, і народ той, що з тобою, бо ця справа тяжча за тебе. Не потрапиш ти чинити її сам один! 19 Тепер послухай мого слова, пораджу тобі, і буде Бог із тобою! Стій за народ перед Богом, і принось справи до Бога. 20 І ти остережеш їх за постанови та за закони, і об'явиш їм ту путь, якою вони підуть, і те діло, яке вони зроблять. 21 А ти наздриш зо всього народу мужів здібних, богобоязливих, мужів справедливих, що ненавидять зиск, і настановиш їх над ними тисяцькими, сотниками, п'ятдесятниками та десятниками. 22 І будуть вони судити народ кожного часу. І станеться, кожну велику справу вони принесуть до тебе, а кожну малу справу розсудять самі. Полегши собі, і нехай вони несуть тягар із тобою. 23 Коли ти зробиш цю річ, а Бог тобі накаже, то ти втримаєшся, а також увесь народ цей прийде на своє місце в мирі. 24 І послухався Мойсей голосу тестя свого, і зробив усе, що той був сказав. 25 І вибрав Мойсей здібних мужів зо всього Ізраїля, і настановив їх начальниками над народом, тисяцькими, сотниками, п'ятдесятниками та десятниками. 26 І судили вони народ кожного часу. Справу трудну приносили Мойсеєві, а кожну малу справу судили самі. (Вихід 18:13-26)

Ти можеш самостійно розпочати власне служіння, розвивати його і рухатися так як тобі видаватиметься за правильне. А всіх «доброжелателей» навіть на поріг не пускати бо це твоя ідея й твоє бачення. Лише якщо це служіння в межах церкви то можеш прислухатися до пастора.

Пастор може давати доручення, котрі потрібно якісно і вчасно виконувати. Що ж стосується твого служіння в церкві то ти не повинен чекати коли тобі пастор буде давати вказівки, що і коли робити, це твоя сфера й тому неси служіння як для Бога не з примусу, але добровільно і віддано. Якщо ж в тебе нема служіння то знайди те, що ти міг би робити в церкві й роби це.

Будь вірним своєму пастору і Бог поблагословить тебе за це, май служаще серце і правильні мотиви.

Пастор також людина, а не Бог й тому він може помилятися, навіть падати, согрішати, але це не дає тобі право йти проти нього. Давид не пішов проти помазанця навіть тоді коли Саул відверто грішив. Завжди май правильні стосунки з твоїм пастором і це перша ознака, що з Богом в тебе також все нормально. Не може такого бути, що в тебе хороші стосунки з Богом, а з пастором погані. Ніколи не сварися й не сперечайся з пастором.

Якщо ж так станеться, що твій пастор навчатиме науці, що відверто протирічить Слову Божому написаному в Біблії. Або ж закликатиме тебе до гріха й беззаконня то сміливо можеш не слухатися такого пастора.

Правильне розуміння устрою церкви й управління в ній, допоможе тобі бути слухняним та плодовитим членом церкви. А також правильне відношення й сприйняття пастора обернеться для тебе великим благословенням і допоможе тобі вберегтися від «прокази».

ТЕОКРАТІЯТеология

ТЕОКРАТІЯ
Теология