Літній теплий день схилявся до вечора. Дитячий гомін і гучні розмови людей похилого віку теж стихали. Яскраві сонячні промені грайливо заглядали у вікна потягу, який прямував до великого міста. Вагон був напівпорожній. Леонід сидів і пригадував розмову з братом, якого він відвідав. Як добре, що Господь дає йому силу ходити, зберігає розум і пам’ять в старості. Дуже важливо, що брат має живу віру в Ісуса Христа, яка переведе його у вічну небесну країну, коли скінчиться життя на землі. Леонід – пастор великої церкви. Він дбає про кожного віруючого, наставляє, потішає, підбадьорює.
Помолившись про себе, пастор дістав Біблію і почав читати:
Псалом 102
1 Благослови, душе моя, Господа, і все нутро моє святе Ймення Його! 2 Благослови, душе моя, Господа, і не забувай за всі добродійства Його! 3 Всі провини Твої Він прощає, всі недуги твої вздоровляє. 4 Від могили життя твоє Він визволяє, Він милістю та милосердям тебе коронує. 5 Він бажання твоє насичає добром, відновиться, мов той орел, твоя юність! 6 Господь чинить правду та суд для всіх переслідуваних. 7 Він дороги Свої об'явив був Мойсеєві, діла Свої дітям Ізраїлевим. 8 Щедрий і милосердний Господь, довготерпеливий і многомилостивий. 9 Не завжди на нас ворогує, і не навіки заховує гнів. 10 Не за нашими прогріхами Він поводиться з нами, і відплачує нам не за провинами нашими. 11 Бо як високо небо стоїть над землею, велика така Його милість до тих, хто боїться Його, 12 як далекий від заходу схід, так Він віддалив від нас наші провини! 13 Як жалує батько дітей, так Господь пожалівся над тими, хто боїться Його, 14 бо знає Він створення наше, пам'ятає, що ми порох: 15 чоловік як трава дні його, немов цвіт польовий так цвіте він, 16 та вітер перейде над ним і немає його, і вже місце його не пізнає його... 17 А милість Господня від віку й до віку на тих, хто боїться Його, і правда Його над синами синів, 18 що Його заповіта додержують, і що пам'ятають накази Його, щоб виконувати їх! 19 Господь міцно поставив на Небі престола Свого, а Царство Його над усім володіє. 20 Благословіть Господа, Його Анголи, велетні сильні, що виконуєте Його слово, щоб слухати голосу слів Його! 21 Благословіть Господа, усі сили небесні Його, слуги Його, що чините волю Його! 22 Благословіть Господа, всі діла Його, на всіх місцях царювання Його! Благослови, душе моя, Господа!»
Леонід вникав у кожне слово, дякуючи Богові за дивні діла Його. Невидимий дух зійшов на нього і наповнив піднесенням, величчю, і якоюсь невимовною таїною.
- Як Господь сповнив мене Духом Святим – подумав пастор.
Він все читав і читав… Потяг прибув у місто. Служитель ішов додому, а піднесений стан, не залишав його. Вдома його зустріла дружина. Повечеряли, помолилися і полягали спати. Вранці Леонід прокинувся з таким же піднесенням. Дружина поралася на кухні, а він взяв Біблію, відкрив 1 послання до Солунян і почав читати 5 розділ. Коли дійшов до половини, його гукнула дружина. Сповістила, що закінчився хліб і попросила, щоб чоловік поїхав до магазину. Пастор дочитав розділ до кінця:
«14 Благаємо ж вас, брати, напоумляйте нероб, підбадьорюйте малодушних, захищайте немічних, будьте терплячі до всіх. 15 Стережіться, щоб ніхто нікому не віддавав злом за зло, але завжди дбайте про добро одне для одного і для всіх. 16 Завжди радійте, 17 невпинно моліться, 18 за все дякуйте: бо це Божа воля в Ісусі Христі щодо вас. 19 Духа не гасіть, 20 пророцтва не нехтуйте, 21 все перевіряйте, держіться добра, 22 стримуйтеся від усього лихого. 23 А сам Бог миру хай уповні освятить вас, і хай непорочно збережуться цілими ваш дух, і душа, і тіло до приходу нашого Господа Ісуса Христа. 24 Вірний той, хто покликав вас, який і здійснить. 25 Брати, моліться і за нас. 26 Привітайте всіх братів святим поцілунком. 27 Заклинаю вас Господом прочитати послання всім братам. 28 Ласка нашого Господа Ісуса Христа з вами».
Вийшовши на вулицю, брат сів на велосипед і попрямував у магазин. Зі всього прочитаного вкарбувалися в пам’ять два слова: все перевіряйте.
- Господи, я зараз перебуваю у якомусь незрозумілому стані. Невідомий дух наповнив мене. Я не переживав такого раніше, якщо це не від Тебе, нехай незрозуміле піднесення залишить мене.
А ось і магазин. Леонід купив хліба. Сідаючи на велосипед, помітив, що невідоме марево зникло. Слава Богу за Його дивну турботу! Він захищає нас від усяких спокус!
Цю історію розповів мені пастор Леонід близько 30 років тому.
- Знаєш, Лідо, диявол ходить за нами для того, щоб звести нас з істинного шляху. Він, то як рикаючий лев, то як ангел світла. Його завдання, якщо не вбити, то хоча б нашкодити. Потрібно перевіряти все: думки, мрії, плани, натхнення… Від кого вони? Що стоїть за нашою працею, що є двигуном нашого служіння? Дух Святий чи «святі» емоції? До чого ми прагнемо? Бути скрізь на видноті, щоб інші пишалися нами, чи наша ціль дійсно служити Господу і людям? Яким шляхом ми прийшли до служіння? Чи своє місце займаємо у будівництві Церкви? Ми є цеглинкою у Божій будові чи всього-на-всього риштовкою?
Бог сьогодні зве кожного перевірити своє ставлення до Ісуса Христа, до Духа Святого, до молитви, до своїх планів та бажань. Справжнє служіння починається тоді, коли зізнаємося самому собі: я без Господа нічого не значу, мої слова без дії Духа Святого нікого не спасуть від вічної загибелі, я не завжди правий. А справжня краса служіння не в гучності звуку барабанів, не в красномовстві, а в силі Духа Святого! Щоб від щастя плакала душа!!!
Хай Господь допоможе нам зростати в смиренні та благоговінні перед Ним!
Лидия Гапонюк,
Турция, Стамбул
Пишу стихи, прозу. Родилась в Украине, живу в Стамбуле.
Прочитано 1975 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
малая родина - Владимир Деменин если наша родина на небесах, то на земле у нас может быть малая родина... любим ли мы её помним?
Сердце/миниатюра/ - Светлана Капинос Сие видение представилось моей дочери во время домашней молитвы, причём она не знала за кого мы молились, но видение - в самую точку!