Ти знаєш, Боже, я Тебе люблю,
Тебе з дитячих років полюбила.
Коли пізнала милості красу.
Для Тебе, Боже, серденько відкрила.
Я дякую Тобі, що Ти є мій,
Мене своєю, Боже, називаєш.
"Вперед іди, іди вперед, не стій", -
У вись небесну ніжно направляєш.
Я дякую! Так часто неправа,
Від Тебе ж, Боже, осуду не чула.
О, милість, ласка - диво, глибина!
Їх на собі не раз, не два відчула.
Я дякую, що Ти мене зовеш
Й тоді, коли обтяжена гріхами.
Своє прощення знову подаєш,
І знов нагадуєш мені про рани.
Веди мене Спасителю, мій Бог,
Життям Тебе нехай я прославляяю.
Про Твою милість, ласку і любов,
Ще тут і в небі, хай завжди співаю!
|
