[ ! ] версия для печати
У суєті вона прив’яла,
Давно вже щиро не лунала.
Якщо в душі бува й селилась,
То не з колін до Бога лилась.
Робота, подорож, діла…
Людина з-зовні багатилась,
При тому часто так томилась,
Утомлена лягала спати,
Щоб завтра знов йти працювати.
Хотілось серцю помолитись,
Перед Творцем своїм схилитись,
Щоб з Господом порозмовляти,
Поради дивнії прийняти.
Але, утома й суєта…
Не склалась бесіда оця.
Людина, вклавшись в мить, заснула
І голос Божий не почула.
Так день за днем…І час спливав,
Хоч співрозмовник помічав,
Що з кожним днем він щось втрачає,
І сил духовних мало має.
Прикраси серця «запилялись»,
Все меркнули, не уживались.
Так справжні цінності втрачались.
Ну, а фальшиві здобувались.
…Я слухала і жалкувала,
Людина ж себе обікрала.
Візьмімо приклад для себе:
В молитві силу Бог дає.
Понад усе шукайте Бога,
Хай навіть втома є й знемога.
Він лиш насправді збагатить,
Й в молитві дух возвеселить.
2017
Прочитано 1138 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Отзывы
читателей об этой статье
Написать отзыв
Форум
Отзывов пока не было. Мы будем вам признательны, если вы оставите свой отзыв об этом произведении.
www.ForU.ru
- (c) Христианская газета Для ТЕБЯ 1998-2012 -
, тел.: +38 068 478 92 77
Рамочка .ру - лучшее средство
опубликовать фотки в сети!
Надежный хостинг : CPanel + php5 + MySQL5 от $1.95
Hosting