Для ТЕБЯ - христианская газета

Посуд на нечестя
Проповеди

Начало О нас Статьи Христианское творчество Форум Чат Каталог-рейтинг
Начало | Поиск | Статьи | Отзывы | Газета | Христианские стихи, проза, проповеди | WWW-рейтинг | Форум | Чат
 


 Новая рубрика "Статья в газету": напиши статью - получи гонорар!

Новости Христианского творчества в формате RSS 2.0 Все рубрики [авторы]: Проза [а] Поэзия [а] Для детей [а] Драматургия [а] -- Статья в газету!
Публицистика [а] Проповеди [а] Теология [а] Свидетельство [а] Крик души [а] - Конкурс!
Найти Авторам: правила | регистрация | вход

[ ! ]    версия для печати

Посуд на нечестя


У Другому Посланні Апостола Павла до Тимотея є слова про те, що в домі є різний посуд: золотий, срібний, але є і глиняний та дерев’яний. Один використовується на честь, інший на нечестя. А цар Соломон був настільки багатий, що користувався лише посудом з золота. Про це написано у Першій Книзі царів.
Я б волів би бути саме золотим посудом у Домі Божому. Проповідувати, навертати, вчити інших. Але при цьому безпосередньо самому бути чистому, нема жодних гріхів та прив’язаностей. Досконало виконувати Божу Волю і бути святим. Може не стільки для Бога чи інших людей (їхня думка мене ніколи не цікавила), скільки для себе самого. Я б волів би не мати статевого потягу, якій тягне мене до гріха. Я б волів би зовсім не мати тіла. Бути таким, як пишуть про святих у житіях: не спали ночами, бо молилися, увесь десь працювали, допомагали іншим, ніколи не були нетерпеливими і всіх любили та до всіх відносилися з повагою і увагою. Але мені до цього настільки далеко, що це приводить мене до розпачу. Це певно і є причиною моєї депресії: я не хочу не стільки приймати цей світ з його несправедливістю і злом, скільки себе самого зі своїми вадами і слабкостями. А боротьба, яка мене чекає зовсім не приваблює мене. Я не хочу боротися, бо бачу неплідність цієї боротьби.
Але у листах Апостола Павла є і інше місце. У Першому Посланні до Коринтян він пише про те, що спільноту християн складають люди немудрі тілом, несильні, нешляхетні. І саме в цьому він вбачає Боже Провидіння, що Бог, Якій волів спасти світ, захтів це зробити лише таким чином, щоб це було Його даром. Тому Він і обрав немічне, щоб засоромити сильних і немудре, щоб засоромити мудрих. Бо сама тайна Воскресіння є неприйнятна для нашого розуму. А відчуття того, що Там є щось є проблемою для нашого розуміння справедливості і життя.
Після того, як людина відкинула Бога, зрадила Його, то перше, що вона зробила — перестала довіряти Йому. Бог для неї став ворогом, якій відібрав у неї життя і щастя. А так, як повнота Життя і щастя була лише у спілкуванні з Ним, то і не зміг нічого іншого вчинити, як почав вчити людину спілкування з Собою. Та людина наскільки схопилася за своє власне життя і свої плани, то Богові прийшлося показувати людині усю марність такого розуміння, знищуючи усе непотрібне. Бо і сама смерть була благодіянням Бога, щоб людина почала шукати кращого, аніж все, що вона могла отримати тут на землі. Почала шукати Бога. Люди ж злякавшися смерті, почали шукати не Бога, лише засобу боротьби з нею.
Та Бог все одно не покинув людину. Він любив її з самого початку її існування, а отже не переставав говорити до неї. І коли людина не змогла побачити Бога у величі природи, то Він Сам став людиною, щоб таким чином навчити її любові і відкрити Себе. Наш Спаситель Ісус Христос вознесся на сороковий день після Свого Воскресіння на Небо, однак сказав, що ми можемо знайти Його: у спільноті братів, тобто Церкві; у Таїнствах Церкви, коли Він дивним способом присутній; у всіх потребуючих і нужденних; а також у Своєму Слові.
І ось тепер у нас час, коли людина втомлена від інформаційних потоків і різного трактування Святого Письма, не знає де шукати правду. Коли відсторонена від Церкви через відсутність любові Там. Не має віри, щоб побачити Христа у Таїнствах Церкви. Мені здається, залишається ще один шлях до Царства Небесного. Це любов. Бо коли зробите щось одному з братів Моїх, те зробите Мені!
Я зовсім не виступаю проти того, щоб люди ходили до Церкви, причащалися і сповідалися. Проти того, що Слово Боже є життям для кожної душі. Проти того, що людина часто сама не знає у що вона вірить. Я просто шукаю виправдання для тих, які не своєю волею опинилися у такому стані.
Ми народилися без Бога, у країні, де проповідь була заборонена і у зневазі. А тепер живемо у країні, де Церква є скоріше політичною, аніж Христовою. А дар віри у деяких є таким, що любові там зовсім не має. Чим вони свідчать проти Бога і Церкви. І багато моїх друзів є далекі від Церкви. Це не значить, що я не говорю їм про це чи вважаю їх життя і поведінку правильною. Я просто шукаю точку опори для зустрічі. І коли нема традиції і віри, коли Святе Письмо не є авторитетом, а Церква далекою, я хочу говорити про те, що є спільним: про наших рідних. Бо нема людини, у якої хтось би не помер, не хворів і страждав. Саме на цих глибинах людського духа, які усі ми приховуємо, я хочу будувати початок віри.
Так, як Бог звернувся до Ізраїля, тоді, коли він знаходився на межі зникнення. Він протягнув тоді Свою Руку, коли у євреїв було лише два варіанти: загинути чи схопитися за цю Руку. І то стільки було ще потрібно чудес, скільки було зневіри з боку людини. Вони, вийшовши з Єгипту, так і не змогли увійти у обіцяну землю, окрім двох. Бо навіть сам Мойсей проявив свою слабкість.
Ось тепер людина може по-різному прийняти страждання, яке торкається її чи її дитини. Позбавити себе життя чи шукати чогось більшого. Повірити в Бога чи залишитися у небезпеці порожнечі життя. Прийняти те, що любов є головною цінність і сенсом життя, чи нарікати, коли все руйнується і нічого не залишається.
Бог справді обрав тих, які на нашу думку менше всього свідчили б про Нього. Несильних, немудрих, грішних, невдах. Саме у цьому проявляється справжнє відношення людини, відкривається її щирість. Як я відношуся до інших, а особливо тих, які страждають. Тому і Христос у притчі говорить про те, що Він буде судити саме за вчинки до інших. Бо в цьому і проявляється справжня любов. Можна молитися без любові, стояти на Службі, займати посади. Але бути з хворим без любові неможливо. Це така грань, яка чітко показує людину.
І це теж показує, що любити ми не вміємо. Що ми потребуємо допомоги. Що ми потребуємо Бога. Саме у стражданні людина може стати початком пошуку Бога, а можна зійти з глузду чи позбавити себе життя. Хрест є такою гранню, яка ставить тебе перед Богом, або викидає тебе з щасливої Вічності. Бог обрав такій шлях до нас, що перейшовши його, ми потрапимо на вічні пасовиська чи загинемо. І Він стукає до наших сердець, стукає різними способами. Через проповідь, через зло, яке навколо, через зло, яке в мені. Від нас лише залежить що ми оберемо. Чи зрозуміємо, що таке Любов? Чи зможемо дорости? Чи зможемо забути про себе? Від Нього усе одно не можна втекти. І чи тут чи Там нам прийдеться з Ним зустрітися. Ось тільки питання як ми до Нього віднесемося, якщо знайдемо Його тут у братах і в Церкві, то яка ж буде радість побачити Його у Повні!

Об авторе все произведения автора >>>

Стасік Степанчук Стасік Степанчук, Черкаси Україна
інвалід ІІ групи
e-mail автора: czekajuczij@gmail.com
сайт автора: Андрій Надіїн

 
Прочитано 1757 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы, замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Отзывы читателей об этой статье Написать отзыв Форум
Отзывов пока не было.
Мы будем вам признательны, если вы оставите свой отзыв об этом произведении.
читайте в разделе Проповеди обратите внимание

Доверие на пути проповедника - Доверие Богу
Доверие. Кому камень преткновения, а кому камень краеугольный.

«И был у Михи дом Божий» (Суд.17,5) - Габор

Благословение прокаженного. - Сергей Перчаткин
Почему Елисей не принял подарок ? Этот подарок - был платой за свободу маленькой еврейской девочки. Военачальник был готов расстаться с большими деньгами, чтобы только не дать свободу.

>>> Все произведения раздела Проповеди >>>

Публицистика :
Береги честь смолоду - Людмила Солма
*) ПРИМЕЧАНИЕ в дополнение или Post Scriptum: "честь - вера": честь - достойные уважения и гордости моральные качества и этические принципы вера - и в т.ч. убежденность в существовании Бога "доброта - любовь": доброта - отзывчивость, душевное расположение к людям, стремление делать добро (все положительное, хорошее, полезное) друг другу любовь - чувство самоотверженной, сердечной привязанности (в т.ч. и любовь к родине) ИНФОРМАЦИОННО-ПРЯМОЕ ЦИТИРОВАНИЕ из ВИКИПЕДИЯ: http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%81%D1%82%D1%8C (Архимандрит Платон. Православное нравственное богословие. Свято-Троицкая Сергиева Лавра, 1994, с. 185). «Честь – это внутреннее, данное самому себе право оценивать себя и своё существование в категориях самоуважения». Объективными факторами, дающими право на честь, являются целомудрие и благородство. Целомудрие – идеальная аксиологическая норма природного состояния. Благородство – идеальная аксиологическая норма личностного состояния. В христианстве существует термин: благочестие. Честь - создание сосуда, крепкое сдерживание себя в достойном, создание сосуда для достойного. Благочестие - созидание сосуда для благодати, для света. Святых в православии зовут подвижниками благочестия. Честь - сосуд, покров души. Покров, под которым хранится душа живой. Незапятнанная честь - чистый, целостный покров, не имеющий пятент порочных дел. ССЫЛКА на ВИКИПЕДИЯ: http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%81%D1%82%D1%8C

Поэзия :
Бежит дорога в неизвестность - Вячеслав Переверзев

Поэзия :
Я всегда рядом - Наталия Минаева

 
Назад | Христианское творчество: все разделы | Раздел Проповеди
www.ForU.ru - (c) Христианская газета Для ТЕБЯ 1998-2012 - , тел.: +38 068 478 92 77
  Каталог христианских сайтов Для ТЕБЯ


Рамочка.ру - лучшее средство опубликовать фотки в сети!

Надежный хостинг: CPanel + php5 + MySQL5 от $1.95 Hosting





Маранафа - Библия, каталог сайтов, христианский чат, форум

Rambler's Top100
Яндекс цитирования

Rambler's Top100