По силі,Господи,по силі
Даєш хреста людині.
І розділяєш,кому якого
Нести,тяжкого чи легкого.
По силі виміряєш,
Один,Ти сам,ці міри знаєш.
Даєш і довіряєш,
Перевіряючи,кінцевий шлях Ти знаєш.
По силі даєш нести,
А у безсиллі...хрести,
У поспіху, складають люди
І не донесені лежать усюди.
Усі хотять легкого,
Життя яскравого земного.
Щоб з легкістю жилося,
В усьому їм велося.
А там...на тій Голгофі,
В липкім,кривавім поті,
Єдиний Син Царя,
Вмирав,даруючи нове життя.
Усім...без винятку,
Покривши беззаконь провину.
І прикладом Він став для всіх,
Донести хрест свій зміг.
Розкидані лежать хрести,
Не донесли їх люди,не змогли.
Ти сам,Владико,поможи,
Прохаючим, їх до воріт небесних донести.
Тетяна Брощак. травень 2015.
|