Я хочу голову схилити на Твої коліна,
І ніжно так прошепотіти серцем :»Тату!!!»
Прийшла до Тебе я , Твоя дитина,
З доріг чужих, лишивши все позаду…
Позаду смуток , сИрітство душі,
Пекельні муки, здерті руки й ноги,
І ріки сліз, і німота віршів…
Усе позаду!!!Слава, слава Богу!!!
Не буду оглядатись! Я вперед іду!
І ось тепер я – у Твоїх обіймах!
Ти руку поклади на голову мою
І так держи- її ніхто не зніме.
Не хочу ні просити, ні жалітись…
Уста мої не вимовлять ні слова…
В Твоїй любові я прийшла зігрітись…
Лиш після цього далі йти готова!
Комментарий автора: Цей вірш народився під час перегляду концерту Сергія Попова.
Надежда Горбатюк,
Украина
Християнка, люблю Господа. Вчуся любити ближнього...
Прочитано 3956 раз. Голосов 4. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Прекрасно, Наденька!
"В Твоїй любові я прийшла зігрітись…
Лиш після цього далі йти готова"!
И ОН тогда согрел тебя велико
и радостью напонил и восторгом!
Снял бремя то,что так уж тяготило
И ныне ты по истине свободна!
Теперь иди, сестра и радуйся тому,
Что Бог твой слышит всякую молитву!
Веди израненных таких же ко Христу
и их похожую молитву Он услышит!
Будь благословенна, дорогая!
Комментарий автора: Спасибо, Галинушка. Именно так! Благословений!
