Що посієш те і пожнеш

У житті людському різне трапляється. Іноді все, що відбувається з тобою, здається цілком логічним і зрозумілим наслідком зробленого тобою раніше, і тобі здається, що твоя доля повністю у твоїх руках і ти все тримаєш під своїм контролем. А іноді складається враження, що деякі ситуації й події звалюються на тебе, мов сніг на голову. Звідки вони взялись—мимоволі запитуєш себе? Чому зі мною це відбулося? Які наслідки в майбутньому може мати та чи інша моя реакція на події, які розвиваються зараз? І як вибрати правильне рішення з-поміж багатьох можливих варіантів, кожен з яких має свої «за» і «проти», як не помилитися? Питань багато, одне породжує інше; але, здається, відповісти на них можна буде лише тоді, коли ми знайдемо відповідь на єдине, найголовніше питання, яке хвилювало людину з давніх-давен: чи стихійні, випадкові усі події в нашому житті, чи, навпаки,у них можна знайти певну строгу закономірність? В цій статті я хотів би пролляти світло на суть цього таємничого закону Причин та наслідків. Переконаний: ані у Всесвіті, ані в житті людини не буває випадковостей, усе має свій потаємний зміст і призначення. Все має своє «чому» і «заради чого». Кожне явище у природі, кожна подія в нашому житті є закономірним наслідком того, що відбувалося, або того, що ми зробили раніше, кожна наша думка, вчинок, реакція на подію стає причиною, яка породжує нові наслідки, нові дії та нові події. Що посієш, те й пожнеш! Усе пов’язано між собою, як ланки у ланцюзі.

«Надалі, по всі дні землі, сівба та жнива, і холоднеча та спека, і літо й зима, і день та ніч не припиняться!» (Бут. 8:22). Ці Біблійні слова мають відношення не лише до певного сільськогосподарського процесу, а до всіх сфер життя: економіки, суспільних взаємин, тощо. Цей, встановлений Богом закон, ніхто з людей ніколи не зможе відмінити або обминути. Наші дії та вчинки у минулому обумовлюють події в теперішньому. Ми не можемо змінити минуле, але ми здатні змінити майбутнє. Роблячи будь-який вибір, – важливо задати собі два питання. Перше: «Які будуть його наслідки?» Друге: «Чи принесе цей вибір щастя мені і тим, хто поруч зі мною?» Якщо відповідь буде «Так», то слідуйте своєму вибору. Якщо відповіддю буде «Ні», коли ваш вибір принесе вам, або тим, хто поруч з вами, біль, то ви не повинні робити такий вибір. Все дуже просто.

Народна мудрість каже: «Посієш вчинок – пожнеш звичку; посієш звичку – пожнеш характер; посієш характер – пожнеш долю».

Відчуваю, дехто може мені заперечити: «На все воля Божа». Але у мене є достатньо підстав твердити: не на все, що трапляється в житті, є воля Божа, і далеко не у всіх людей життя складається по волі Божій. Не можна звалювати все на Бога. Це виглядає дуже безвідповідально. Багато що в нашому житті є не результатом волі Божої, а наслідками власного вибору. Звичайно, в Бога є призначення для кожної людини, але її доля, в основному, залежить від того, наскільки вона слідує встановленим Ним законам. Наведу для прикладу один епізод з життя молодої сім’ї, в якої вже більше десятка років немає дітей. Що вони тільки не робили: намагалися лікуватись, ревно молились різними молитвами, але по сьогодні все це не дало жодного результату. Якось я запитав молодого чоловіка: « А ти віддаєш десятину Богові від своїх заробітків? Адже написано, що коли ти будеш вірний цьому закону, то Бог зробить тебе плідним» (книга Малахії 3: 8-12). Ви знаєте, що він відповів мені?: « Не віддаю, бо в нашій церкві, яку я відвідую, так не прийнято». Тоді я йому кажу: « Бог хоче, щоб ти випробував Його в цій ситуації. Ти спробуй прийняти таке рішення. Візьми, відділи десяту частину свого заробітку і принеси в пожертвування для цієї церкви, до якої належиш. І разом зі своєю дружиною помоліться до Бога такою молитвою: « Боже, Ти Сам встановив закон про десятину і обіцяв, що пошлеш Свої благословення. Ми вирішили від щирого серця зробити це. Зруйнуй в нашій сім’ї прокляття безпліддя і дай нам можливість народити дитину». Я відчував в своєму серці, що це був Богом даний момент для щастя їхньої сім’ї, і продовжував переконувати, щоб вони лише спробували виконати умови цього біблійного закону, але, на жаль, мої настанови були марними. Можливо, ця описана мною історія слугуватиме прикладом вирішення подібної ситуації для якоїсь іншої сім’ї. Можна припустити, що причиною цього сімейного безпліддя, можливо, є якесь родове прокляття, яке було посіяне їхніми батьками, або ж це наслідок якогось гріха самого подружжя чи якоїсь хвороби. Є наслідок – значить, була причина. Але багато чого в житті можна виправити. Якщо на городі ростуть бур’яни, то це не означає, що там земля непридатна для вирощення доброго. Спочатку потрібно трохи попрацювати, а потім посіяти те, що хочеш зібрати. За посіяним необхідно доглядати, і тоді буде врожай. А на деяких земельних ділянках потрібно дуже багато працювати і вкласти туди чимало ресурсів для отримання доброго врожаю. Я думаю, що тут все зрозуміло сказано. Якщо ти не посадив на городі, наприклад, картоплю, і там виросла трава, то не потрібно казати, що така воля Божа. Це є не що інше, як зневага до Бога. Хочу ще раз наголосити, що в Бога для нас є лише добра воля, в якій міститься намір зробити долю кожної людини щасливою. Але нам, зі свого боку, необхідно докладати для цього максимум зусиль і намагатись виконувати встановлені Ним закони. Адже ми всі живемо в світі, який підпорядкований певним законам. Нічого тут не стається випадково. Будь яка подія має причину. Кожна причина чи дія має наслідок, розуміємо ми це, чи ні, хочемо ми цього, чи ні, але сила закону– в дії. «Хто скупо сіє, скупо буде жати; хто ж щедро сіє, той щедро жатиме. Нехай дає кожний, як дозволяє серце, не з жалю чи примусу: Бог любить того, хто дає радо. А Бог спроможний обсипати вас усякою благодаттю, щоб ви у всьому мали завжди те, що вам потрібне та щоб вам ще й зосталось на всяке добре діло, як написано: “Розсипав, дав убогим; праведність його перебуває вічно”» ( 2 Кор. 9, 6-9). Згідно закону причин та наслідків, щастя і успіх не приходять у вигляді якихось миттєвих чудес і не виграються, наче в лотерею. Звичайно, ми віддаємо належне місце надприродним явищам, що відбуваються з нами, бо віримо в реальне існування Бога, який це може робити. Але навіть тоді, коли ми отримуємо щось у відповідь від Бога на свої прохання, і бачимо, що сталося чудо, то для такого результату все одно потрібно жертвувати час для молитов і, щонайменше, -вірити в їх результат. Але віра також має свій процес розвитку й підпорядковується тому ж закону сіяння та жнив: «бо віра від слухання Слова Божого». Часто виявляється замало лише вірити і молитися. Потрібно працювати і розумово, й фізично. Апостол Павло, даючи настанови молодому хлопцеві Тимофію, сказав: «Для того, щоб твій успіх був очевидним, тобі потрібно вникати в себе і в навчання»(1 Тимофія 4:16 ). А це означає, що для початку потрібно здобувати науку стосовно тих сфер життя, в яких ми хочемо досягти успіху, а потім навчитись застосовувати її в дії.
Я впевнений, що найбільше конфліктних ситуацій в сім’ях виникає через відсутність розуміння того, як будувати сімейний уклад. Всім хочеться мати позитивний результат. Але ж поки не буде докладено зусиль – не буде й результату. Не посієш – не пожнеш. Для досягнення того ж сімейного благополуччя потрібно в однаковій мірі як чоловікові, так і жінці докласти зусиль. Треба навчитись жертвувати чимось своїм ради спільного блага. Як це зробити? Потрібно вчитись. Премудрий Соломон сказав свого часу золоті слова: « Від браку знань народ страждає».

Пригадую розповідь одного чоловіка, який все життя був військовим. Вийшовши на пенсію, він вирішив взяти собі клаптик землі й посадити на ній картоплю. Коли його сусід плугом зробив борозну, той йшов, не згинаючись, кидав з відра картоплю в середину рівчака. «О, це так легко», - подумав він. Раптом запитав його сусід: «Що ти робиш?» « Як що, саджу картоплю», - відповів колишній військовий. «Не так треба садити. Давай, я тебе навчу»,– запропонував сусід. Після того, як він позапихав кожну картоплину в землю, то вже після першого рядка спина була, як дерев’яна, і миттю розвіялися всі думки про легкість цього процесу. Ось така проста історія про те, що досягти результату не так легко, так само й віддавати останнє шкода, але це необхідно робити для того, щоб вижити, щоб мати бажаний результат. « Хто сіє у сльозах, з радістю буде жати. Іде з плачем, іде, несучи мірку зерна. Повертається додому радий, несучи снопи з собою»,– говорить Біблія. (Пс.126:5,6).

Автор: Володимир Андрощук
Сайт: http://heavens.com.ua/

Що посієш те і пожнешТеология

Що посієш те і пожнеш
Теология