[ ! ] версия для печати
(Весільний)
Тихо, тихо, любі друзі!
Здоровенькі всі були!
Розкажу я всій окрузі,
Як з'явилися хохли?!
Працьовиті, добрі люди,
Но хитрющі, більше всіх!
Ще й живуть де краще, всюди;
Люблять працю, гроші, сміх.
Вісім душ після потопу
Жити стали на землі;
Розмножались і потроху,
Хтось, кудись за щастям брів.
Землі люди розробляли;
В тяжкій праці дні летять,
Але ж все «своє» всі мали!
Й більше, більше. Ще хотять.
Срібло, золото й хороми
Всі будують, як царі!
За богатством йдуть із дому
В нерозвідані краї.
Хто в пустелі поселився,-
Став весь чорний, так згорів!
Той, хто в ліс, тайгу відбився,-
Вчився мудрості в звірів;
Взимку сніг летів у очі
Й мусив їх він зажмурять;
Став там чукча і не хоче
Свій недолік виправлять.
Хто на горах поселився,
Став весь жовтий, «китайос»…
По природі люд змінився
Й полетів, як альбатрос;
Хто на острів, хто на море,
Хто в пустиню чи тайгу…
Ходять разом щастя й горе;
Люди родяться і мруть.
Втік і в лісі поселився
Із ріднею дід Іван.
Від боргів волоссям вкрився,
Щоб не взнав його Абрам.
Син Абрамів скрізь шукає
Діда Йвана, боржника
І в лісок той забрідає,
А там дівчина така!!!
Діда Йвана рідна внучка
Не бувалої краси!
Тонкий стан і ніжна ручка;
За плечима, - дві коси!
А лице!- аж сліпить очі!
Зразу й втюрився Лаван!
Об'явив,- женитись хоче!
Ось й весільний караван!…
Стала жінкою Маруся
У Лавана- богача!
І живе він не в татуся,
А при тестю, у корчах.
Перший син родився, Стьопа!
Мудрий ріс, не по роках!
Тільки хто, десь-щось прохлопа,
Глянеш,- в Стьопи у руках!
А коли підріс,- щось скаже,
Всі хохочуть, аж до сліз!
Як єлеєм серце маже.
Зирк,- вже щось у двір поніс!
Всі дівчата серцем мліли,
Бо був красень, наш Степан!
Всі в зяті його хотіли.
Став в селі великий пан!
Взяв й відкрив свою крамницю!
Все село тепер в боргах.
Гроші брав і за криницю!…
Всі валяються в ногах.
З всього вигоду він має;
Хоч поможе всім, займе,
І не скривдить, не облає
Й все до нього йде саме!
Полюбляв він говорити,
Як збирає дань: «Хо-хо!»
Й стали люди всі дразнити
По-за очі: «Жид - хохол»
Так зросло серед вкраїнців
Нове назвище «Хохли»!
Їх хвата в любому віці
Й серед нас такі були;
З всього вигоду шукали,
Щоб поїсти й не платить;
На весіллі побували,
А до плати,- в двері «ффіть»:
А як дарить, то копійку
Ту в конвертик захова;
То кострюльку, миску, лійку,
Ніби золото, сува.
Жениха і наречену
На весіллі обікрав,
І сім'ю, новоспеченну,
Жебрувати в світ послав.
Будьте, люди, християни!
Хай не буде в нас хохлів
Й Бог добро давати стане
Більше, ніжби ти хотів!
квітень 2009р.
Прочитано 4037 раз. Голосов 4. Средняя оценка: 4.75
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Отзывы
читателей об этой статье
Написать отзыв
Форум
Хам
2009-04-21 01:52:23
ХО-ХО-ХООООООЛЛЛЛЛ!!!
Леонід
2009-09-17 13:34:59
Що правда - те правда. Але один + мають всі ,,хохли": де б не поселився - собі раду дасть!
Вячеслав Переверзев
2009-12-31 22:54:45
Спасибо, за шутку и улыбку.
www.ForU.ru
- (c) Христианская газета Для ТЕБЯ 1998-2012 -
, тел.: +38 068 478 92 77
Рамочка .ру - лучшее средство
опубликовать фотки в сети!
Надежный хостинг : CPanel + php5 + MySQL5 от $1.95
Hosting