В житті кожної людини настає такий час, коли вона повинна взяти особисту відповідальність за свою долю. Як правило коли мова йде про долю то чомусь люди більше вважають, що це стосується матеріального стану і навколишніх обставин. Я ставлю за мету розкрити для читача правдиве значення долі людини та її сутність.
Насамперед потрібно знати, що людина є духовною істотою.
Бог взяв дух людини і помістив його в земний костюм, який ми називаємо тіло. Перш ніж помістити його в тіло, Творець все продумав і дав для нього Своє предназначення на певний земний час. Для виконання свого предназначення на землі є саме необхідним втілення духа, який без тіла немає можливості будь що зробити. В нашого духовного чоловіка є навіть Богом дане ім.”я. Про це свідкує місце з Писання „ Переможцеві... дам білого каменя , а на камені написане нове ім.”я, якого не знає ніхто,-тільки той, хто приймає його”( Откровення 2:17)
Зауважимо, що цього імені ніхто не знає крім того, кому воно дане. А це означає, що ми можемо знати своє духовне ім.”я. Ще в давні в часи люди розуміли, що при народжені дитини їй давалося ім.”я не тільки для її клички а насамперед воно визначало ряд її певних життєвих обставин. А у свою чергу це ім.”я відображало долю самої людини.
Ісус Христос будучи на небі, ще до Свого втілення, знав для чого Йому потрібно зійти на землю і яку місію Він мав виконати через втілення. Його ім.”я Ісус означає Спаситель. А Христос – Месія. Саме для цього Він і прийшов на нашу землю, щоб згідно суті Свого імені виконати важливу життєву місію.
А що сьогодні стосується назви імен, то я не хочу, щоб дехто образився на мене через те, що він був названий за тим принципом як часто буває чи то за календарем, чи то за бажанням рідні, чи за словником ЗАГСУ. Проте кожен може сьогодні поцікавитися в словниках значенням свого імені. Пам”ятаймо, що називаючи когось по імені, ми проголошуємо в його життя певне значення, яке у свою чергу впливає на його долю. Слова людини – це зброя, яка має велику силу.
Як духовні істоти, перебуваючи на землі в тілі ми повинні знати своє покликання для того, щоб виконати свою життєву місію.
Отже доля людини заключається в її ролі, яку вона виконує або не виконує у реалізації свого покликання.
Виходячи з цього твердження ми знаходимо відповідь на запитання чому багаті люди бувають нещасними а бідні щасливими ? Як бачимо, що зовнішні обставини або матеріальний стан не впливають на зміст долі людини а навпаки, доля відіграє значення в яких обставинах буде жити людина. Що ви робите для того, щоб виконати своє покликання? Наскільки ви є відповідальними за своє існування в тілі? Відповідальність про яку йде мова є не побутовою, яка проявляється на рівні життєвих обов”язків а духовною, як важлива життєва позиція. Вона полягає у прийнятті рішення бути там де Бог опреділив і робити те, що вимагається. Коротко сказати жити за змістом а не за поняттями. Тому кожна людина повинна зробити свій життєвий вибір взявши на себе відповідальність за це рішення, яке і опреділить її долю. Я вірю, що саме виконання того до чого ми покликані буде визначити долю нашої вічності.
Сьогодні ми можемо зустріти таких мужчин і жінок, які без повного змісту являються тільки істотами чоловічого або жіночого роду.
- Бути істотою чоловічого роду – ще не означає, бути мужчиною.
- Бути істотою жіночого роду – ще не означає, бути жінкою.
- Народити дітей – ще не означає, бути батьками.
- Робити добрі діла – ще не означає, бути ефективним.
Отже в Бога є місце для кожного із нас, яке ми повинні зайняти і взяти на себе відповідальність за свою роль. Саме це визначає весь зміст сущності людини.
Візьмемо для прикладу місце з Біблії де описується історія про Юду, як одного з учнів Ісуса. ( Дії Ап. 1:18 - 26 )
Що привело Юду до зради Учителя?
Юда шукав не того, чого потрібно було. Він отримавши покликання бути учнем, шукав грошей, воздаяння, того що покращило б його умови життя. Його девіз був „Що ви мені дасте за це, - і я вам Його видам?” ( Матвія 26:15) Сьогодні багато людей використовуючи своє покликання поступають аналогічно. Таких людей цікавить більше те, що вони будуть мати із числа земних задоволень а не те що можна пожертвувати.
Саме це привело Юду до зради , яка його погубила. Зауважимо, що Юда ще був серед учнів, але в його серці вже була зрада. Так само є і серед людей, навіть і серед тих, хто називає себе християнами, прихожанами помісних церков. Вони ще називаються друзями або відвідують церкву але в серці вже зрадники: засуджують, наклепують і готові продати свого ближнього за „ юшку” аби напхати свій живіт. Біблія каже, що така людина втратить свою гідність і дім її завжди буде пустий, прийде прокляття.”Нехай пусткою стане його помешкання, і нехай жильця в ньому не буде” ( Дії. Ап. 1:20)
А в Божому дизайні місце ніколи не буде пустим. Апостол Петро встав і сказав, що місце Юди повинно бути зайнято.
Хто ж може зайняти місце Юди ?
Вимоги були дуже серйозні. Потрібно було бути очевидцем всіх подій від самого початку і аж до вознесіння Ісуса. Серед 120 чоловік можливо були по людських мірках більш впливові і освідченні кандидати але була певна умова.
„ Отже, треба, щоб один із тих мужів, що сходились з нами повсякчас, як Господь Ісус входив і виходив між нами, зачавши від хрещення Іванового аж до дня, коли Він вознісся від нас, щоб той разом із нами був свідком Його воскресення”( Дії Ап. 1:21-22)
І таки знайшлися два чоловіки Матвій та Йосип, які відповідали цим вимогам.. Зауважимо важливу річ, що Ісус не вибирав їх у число Своїх учнів але вони добровільно, постійно ходили за Ним і Його учнями і тому були свідками всіх подій. В тому є щось дуже важливе. Візьмемо для прикладу Елісея, який був учнем Ілії і бажав від нього отримати подвійне благословення. Ілія не заставляв Єлисея ходити постійно з ним але виставив йому строгу умову. „Якщо ти побачиш мене, що буду взятий від тебе, - буде тобі так, а якщо ні-не буде „ ( 4 Царів 2:9-10).Тому Єлисей постійно ходив за Ілією, навіть і тоді, коли той його відмовляв.
Для свого успіху потрібно завжди бути з народом Божим.
Це повинен бути власний вибір кожної людини. І цього єднання потрібно шукати самому. Тільки в єднанні є перспективи бути навченому і поміченому кимсь, для того, щоб в певний час зайняти важливу роль у житті.
Проаналізувавши цей приклад ми робимо висновок, що ні за ким не потрібно бігати, просити, балувати, дмухати, або придумувати якісь програми щоб ті ходили до церкви.
Якщо людина хоче вирішити долю своєї вічності, то вона сама повинна бути відповідальною за це і всіляко проявляти бажання , щоб досягати певного рівня, служіння, позиції, коротко кажучи, щоб бути там де Бог визначив.
Такі місця з Біблії підтверджують мною сказані слова :( 1 Тимофія 3:1)
( Филип”ян 3:12-19)( 1 Тимофія 6:12) ( 11 розділ до Євреїв) Волею свого рішення потрібно робити подвиги віри. Зокрема Майсей зробив відмову бути принцом Єгипту не тому, що все знав на вперед, а тому що вірив Богові, який сказав йому так зробити. Він знав, щоб Бог ніколи не виставить його. Потім сорок років був у пустелі і аж маючи вже вісімдесят зайняв свою роль у виконанні Богом даного предназначення.
Я вірю, що в кожного із нас є певний земний шлях до основної ролі, яку ми повинні зіграти у житті, щоб тим самим виконати Боже покликання.
В кожного з нас є свій визначений Богом час, який ми повинні ефективно використати для досягнення мети. Я вірю, що саме це і опреділяє для людини її земний вік. Безвідповідальність або її свідоме уникнення щодо свого покликання на землі неминуче приведе до певного зловживання , як це було в Юди. А це буде мати негативний вплив і на кількість днів земного життя, приведе до втрати своєї ролі, позиції і взагалі уготованого Богом для душі місця у вічності.
Ото ж докладаючи всіляких зусиль, давайте кожен будемо шукати своє місце у Божому проекті.
Давайте будемо відповідальними за долю своєї вічності.
Прочитано 7412 раз. Голосов 3. Средняя оценка: 3.33
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
