Пошматоване, закривавлене тіло...
Лице закривавлене і обпльоване...
Підступають нахабно, злорадно і сміло
І викрикують:"Ну що ж Ти?! Спаси Сам Себе!"
"Коли Ти Христос,то спаси Себе й нас!"-
Так один із розбійників Ісуса зневажив.
У цей передсмертний, у цей гіркий час
Отак грішний люд свого Спаса "розважив".
Первосвященики, книжники також глузували:
"Ізраїлів Цар! Нехай зійде з хреста!"
В Ісусі Христі вони не впізнали
Месію, Спасителя,Бога, Творця.
Ми силою звикли, мечами все брати,
Наліво й направо рубати, сікти.
Не хочемо Божу любов ми приймати.
Як може Розіп"ятий люд весь спасти?!
Чи міг би зійти Христос розіп"ятий
З хреста, чи під силу було це йому?
Для чого було в тяжких муках вмирати?
Подумай, мій друже: для чого? Чому?
Щоб Божу любов нам усім показати
Отець Свого Сина у світ цей послав,
Щоб міг Він життя за всіх нас віддати,
Щоб кожний, хто схоче, спасіння прийняв.
Зійти із хреста це не була проблема
Для Божого Сина- Бог може усе!
Чи ж муки Христос притерпів надаремно
Й даремно Він дав розіп"яти Себе?
Не силою може людина спастися
Від вічних страждань, від нестерпних страждань,
А Кров"ю Ісуса святою обмившись,
Коли своє серце Ісусу віддасть.
Ми грішні. І гріх перейшов усі межі,
Які тепер бачимо в світі оцім;
Нема для паскудства ніяких обмежень
Й чекати потрібно іще гірших змін.
Тому закликаю усіх: "Схаменіться!
Прийдіть до Ісуса! Покиньте гріхи!
До Бога живого усі наверніться,
Щоб мали спасіння й життя вічне ви!"
Бог може змінити тебе, любий друже,
Мир, радість і спокій дать в серце твоє.
Змінить економіку Бог також може,
Змінить Україну- у Нього все є.
Коли б світ покаявся і схаменувся
Й прийшов у покорі до свого Творця,
То Бог би лицем до всіх нас повернувся-
Він в Божому Слові оце обіцяв.
Не може гидоти Бог благословляти,
Які люди чинять у світі оцім.
Готовий Бог кожного, люди, прийняти,
Ісусу хто дасть місце в серці своїм.
О, Дух Святий, прошу, торкнися сердечок
Усіх в Україні, по цілій Землі,
Даруй покаяння усім й життя вічне,
Щоб завжди із Господом були всі ми!
Ольга Назарова,
Украина
Ти все розставиш на свої місця, мій Боже.
Лиш Ти надійний, вірний, Боже мій.
НавЕсти лад у всім мені Ти допоможеш.
Вся довіряюся, Господь, лише Тобі. Амінь.
Прочитано 1095 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
К Богу - как к Отцу. - Тамара Локшина Мой отец никогда не держал меня на руках, мне не знакома отцовская любовь и ласка, безразличие и укоры были моими постоянными спутниками детства. Для него я всегда была ребенком второго сорта, только потому, что родилась девчонкой (к моим братьям он относился совершенно по-другому). Эту неприязнь я чувствовала всем своим существом. Когда я вышла замуж, он иногда навещал нас и то-ли из чувства вины, то-ли еще по какой-то причине приносил конфеты... мне хотелось прижаться к нему, ведь он был моим отцом, но где-то внутри я отмечала для себя, что по прежнему боюсь его. Во мне был невосполнимый вакуум желания близких взаимоотношений но между нами по прежнему стояла какая-то непреодолимая стена. Я верю, что Бог расплавит его сердце, ведь он страдает от этого не меньше чем я, может быть даже не понимая этого.
Я безмерно благодарна Богу за то, что Он стал моим Отцом и восполнил во мне эту утрату.