Чому, дитя, рахуєш свої роки?
І часто згадуєш, як все колись було...
Роки, в душі, лишили слід глибокий
І смуток, що життя уже пройшло.
А Я не хочу, щоб в тугу впадала.
У Мене ти є завди молода.
Я не рахую молодість роками.
Не тіло є важливе, а душа.
А Я не помічаю твою старість
І душу смутком не наповнюй ти.
Я хочу, щоб духовними плодами
Життя сповняла в мирі й доброті.
Найкращі роки на землі, дитино -
Хвороба й праця, так в житті вже є.
Лиш в болях наближається людина
До Господа, що поміч подає.
Радій роками, у роках є мудрість,
Що, стільки літ проживши, здобула.
Нехай ніколи не приходить смуток
За все минуле, що вже прожила.
Якщо жила із Богом з юних років,
То всі вони уже на небесах.
Якщо ж ішла, колись, шляхом широким
Не варто й згадувать минулий грішний шлях.
Усе твоє минуле на Голгофі.
Майбутнє - тільки у Моїх руках.
Я не рахую, дочко, твої роки.
Я вічність дав тобі на небесах.
|