Чи має смак цей дощ, напевно має,
Коли усе росте та розквітає,
Коли трава, напившись, зеленіє,
І кожен лист на дереві міцніє!
Чи має подих вітер, певно має,
Коли усе під музику кружляє,
І шелестить трава, і долі гнуться віти,
І пух літа, як неслухняні діти.
Чи має сонце серце, певно має,
Коли теплом своїм обігріває,
І день не день, коли тепла немає,
Та трішки світла – й небо оживає!
Чи має бути Бог, напевно має!
Бо хто усе у світі цім тримає!
Щоб дихало, цвіло та зеленіло,
Щоб напувало й душу веселило!
|
