[ ! ] версия для печати
О, Господи, я прагну тишини!
Мене втомило вічним гамом місто.
А десь висить калинове намисто,
Стоять в мережках з льоду полини.
І тишина... безмежна тишина...
В її блаженстві й вітер не шелесне
(В ній чуєш серцем лірику небесну!).
Там мерехтить мрійливо рівнина.
Лиш вечорами, як мороз бере,
Тріщать дерева, мов свічки у храмі...
Іскриться іній на ажурній брамі,
Неначе срібло чищене, старе.
Весь у зірках веселих сніг рипить
Коли ти йдеш стежиною до хати,
А мимо тебе з гілочок пухнатих
Легка пороша зграйками летить.
Малює місяць на дорозі тінь
Від димарів, що тягнуться до неба...
Мені сьогодні неодмінно треба
У безгоміння цих благословінь!
Прочитано 1225 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Отзывы
читателей об этой статье
Написать отзыв
Форум
Отзывов пока не было. Мы будем вам признательны, если вы оставите свой отзыв об этом произведении.
www.ForU.ru
- (c) Христианская газета Для ТЕБЯ 1998-2012 -
, тел.: +38 068 478 92 77
Рамочка .ру - лучшее средство
опубликовать фотки в сети!
Надежный хостинг : CPanel + php5 + MySQL5 от $1.95
Hosting