[ ! ] версия для печати
Коли відходять в небо матері
Коли відходять в небо матері
Яскравий шлейф лишивши за собою,
Тужливо скімлить тиша на зорі,
Мов і вона зосталась сиротою.
Блукають тіні мовчки по садку.
Тактовно сон обходить наше ліжко.
Згадки тримають душу в сповитку
Матусиної теплої усмішки.
Не хочеться, щоб ранок наставав
Її дихaнням не зігрітий знову...
Неначе хтось до нитки обібрав
І безпощадно розхитав основу!
Зітха в кутку розлука. Із жалЮ
Втішає винувато:"Не на віки ж!"
А з високості долина : "Люблю!"
І скочуються сльози на повіки...
Відчуєш раптом в ту болючу мить,
Як близько стали небеса жадані.
Крізь смуток урочисто забренить
Пронизлива мелодія світання..
Прочитано 1488 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Отзывы
читателей об этой статье
Написать отзыв
Форум
Галина Левицька
2018-02-06 18:48:06
ДЯКУЮ)
www.ForU.ru
- (c) Христианская газета Для ТЕБЯ 1998-2012 -
, тел.: +38 068 478 92 77
Рамочка .ру - лучшее средство
опубликовать фотки в сети!
Надежный хостинг : CPanel + php5 + MySQL5 от $1.95
Hosting