Хто ці люди за Тобою,
Що не зламані юрбою?
Ти, невже Ти їхній Вчитель
Й від гріха Охоронитель?
Звідки сили ті беруть,
Що навпроти світу йдуть?
Від його бо незалежні,
Пильні, дуже обережні.
Кажуть: «Все зле подолаєм,
Бо на Бога уповаєм».
Що це з ними, що це сталось,
Що за диво їм спіткалось?
Віра, віра їх веде,
О, невже не підведе.
Самуїл, Варак. Самсон,
Рахав з ними й Гедеон, -
Всі на Бога уповали,
Сильну віру в серці мали.
Ті жили і повмирали,
Послідовників надбали.
Люди ці є з роду в рід,
Кажуть, мають Божий хліб.
Ми ж, як більшість світом линем,
Боже їхній, вчуй нас, гинем.
Ми не хочем в пекло, ні,
Порятуй же нас, спаси,
Якщо Ти, Господь, звільняєш.
Гріх любов’ю покриваєш,
Поможи, Ісусе, й нам,
Побудуй й у нас Свій храм.
…Вірим, віра хай росте,
Що й за нами Бог прийде.
|