Є ті, які любові не зазнали,
Є ті, які у відчаї, в гріхах.
Є люди ті, які в журбу упали,
Так день за днем проводячи в сльозах.
Буває хтось живучий без надії,
Він просвіту не бачить у житті.
І жить щасливо для когось лиш мрії,
Не знає як зарадити собі.
А рядом йдуть, сміючись, безтурботні,
Безпечністю засліплені й грішми.
Часто не бачать: поруч є голодні.
Що мешкають лиш літом у теплі…
О, збайдужіле серце, пробудися!
Ісусе Христе, мудрість дай серцям,
Любов’ю, Боже, до людей торкнися,
Щоб не ходить живими, як мерцям.
Нехай Твоя опіка і турбота,
Заснуле і тверде серце сколихне.
Не приклад наш - Твоя, Святий, робота,
Нехай зчерствілі душі досягне.
Ти посприяй, щоб вміли ми любити
Не лиш словами, Боже, на ділах.
В упавших душах віру оживити
Дай мудрості, дай сили, Христе, нам.
2017
|
