Стрічала я очі "колючі",
Порою, в "холодних" людей.
Хоч з-зовні і гарні й блискучі,
Та повні лукавих ідей.
В очах тих так мало любові,
В очах тих ненависть й злоба.
Чомусь були злі і суворі,
Де ділася їх доброта?
О, очі, о, очі, о, очі,
Де ніжність, де є простота?
Ви очі, напевно що, хворі,
В вас зовсім не видно Христа?!
Вас гріх змарнував і диявол,
Що в серці людини живе.
"Холодні", засмучені очі,
Хто ж вас то розрадить й спасе?
Хто вам подарує надію,
Хто б вам дарував теплоту?
Щоб світло довкола світило,
Не було би місця гріху!
... Очима поглянь на Голгофу,
Ти, власник, "холодних" очей.
Ісус проганяє тривогу,
Знімає "більмо" із очей.
Бог "кригу" із серця розтопить,
Твій гріх Він візьме на Себе.
Й "холоднії" очі обновить,
Він любить, Він любить тебе.
Тож, хай із очей наших сяє
Те світло, що йде від Христа,
Те світло, що ближніх скріпляє
І вказує шлях в небеса.
05/2016
|
