Від крику першого дитини,
Котра з'явилася на світ.
І подиху останнього людини,
Життєвий міряється слід.
Які вони сліди людини?
Свідоцтво їм усе життя.
Бувають добрими і злими,
Є ті,що кануть в майбуття.
Дослідники,мандрівники і вчені,
Відкрили нам країну знань.
Доведені закони й теореми,
До цього дня в пригоді нам.
А є такі,що аж здригнеться,
Від згадки серце і душа.
Вони де ступлять - кров там ллється,
Розруха,голод та війна.
І що для їх є людські сльози,
Розтопчуть гідність і життя.
Їх пам'ятають довгі роки,
Ввійшли в історію буття.
Сліди,сліди,сліди людини,
Слідами стоптана земля.
Та лиш єдині Бога-Сина,
Ведуть до вічного життя.
І ні з чиїми не зрівняні.
Вони зійшли до нас з небес.
В любові людям Богом дані,
В любові йшли за нас на хрест.
Вони також були кроваві,
Та Кров на них була своя.
В стопи їх вбила цвяхи ржаві,
Вина моя,вина твоя.
Гріхи людини Кров'ю змиті,
Й убілені неначе сніг.
Тепер ми звемось Божі діти.
Яким наш має бути слід?
О Боже,дай нам усім сили,
Слідом у слід Твоїм іти,
Усе життя,аж до могили,
І в радість неба увійти.
Стараймось,друзі, так прожити,
І перейти земний цей вік,
Щоб нам бува не наслідити,
А залишити гідний слід.
|
