Країно рідна, країно неба,
До тебе лину я мить-у-мить,
Бо там на хмарах зустріну Бога,
І вічно буду з Ним в небі жить.
Країно рідна, домівко неба,
До тебе прагнуть крізь всі віки
Ті, хто спасенні, ті, що обмиті
В пречистій Крові Христа Царя.
Країно рідна, оселе Бога,
Прийми до себе Христа дітей.
Вже нам не довго, вже дуже близько
Й скінчиться час тут на цій землі.
І ми підемо, в небо ввійдемо,
Там будем Бога всі прославлять.
За Його рани, що Він є з нами,
За дар спасіння будем величать.
Тож, браття й сестри, стремімось в небо,
Там дім наш вічний в красі Христа.
О, земле, земле, лишаєм тебе,
Ми йдем у небо вік пробувать.
Слава Ісусу, слава Ісусу,
За життя вічне, за рани й кров.
Ми прагнем, Боже, ввійти до неба,
Дай йти смиренно, як Ти ішов.
02/2016
|