Є в світі Той, без Кого я не мала б
Всього того, що маю на землі,
Без Нього я тепер не працювала б,-
Бо чи життя містилося б в мені?
Без Нього я, можливо, не ходила б,
Без Нього руки "в'ялими" були б.
І як би дихала, співала, говорила,
Як Божі руки цього не дали б?
Без Нього серце як моє забилось,
Без Нього де дихання у груді?
І що живе - без Нього що створилось,
Хто мешкає і вдячний лиш собі?
Хто, як не Він, відновлює в нас сили,
І хто кладе знов пісню на вуста?
Хто надихає, щоб ішли й любили,
Хто все створив?, - поглянь, яка краса!
Хто на дорозі друзів нам дарує,
Хто помагає кожну мить в житті,
Хто молитви й благання наші чує?
Невже, невже не видний Він тобі?
Хто кожен раз іде тобі на зустріч,
Як впав в житті ти, друже, чи знеміг?
Слова утіхи шле хто й дає поміч
Серед важких, натруджених доріг?
А що ти дав, що ти даєш за ласку?,
Та й що даси Створителю всього?
Чи кожен раз шукаєш щось, мов казку,
Що "все так й мало бути, ось й прийшло".
Та знай, живеш ти тут не випадково,
Маленький мешканець великої Землі,
На образ Божий створений чудово,
Щоби шукав й знайшов Христа в житті.
Щоби до Нього серцем прихилився,
Щоб сердце ти для Господа відкрив,
Щоб Він прийшов і в ньому поселився,
Нову оселю радо там створив.
Ти створений про Бога говорити,
Усім життям: словами й на ділах,
О, потурбуйсь до Нього поспішити,
Невже загинеш у своїх гріхах?
Невже не приймеш дар Христа - спасіння,
Невже відкинеш благодать Отця?
Ти поспіши, бо Божеє довготерпіння,
Вже скоро, скоро прийде до кінця.
|
