[ ! ] версия для печати
Лишились каплі крові на хресті,
Потоптана земля тоді стогнала,
Бо не могла терпіти на собі,
Злості людей, що Господа розп’яла.
Затьмилось сонце, темрява настала,
Завіса в храмі навпіл розійшлась.
Марія на коліна свої впала,
І гіркими сльозами залилась.
Кого спішили люди розпинати:
Розбійника, убивцю чи злодія?
Їм навіть не було цікаво знати,
Що злого для них Муж цей заподіяв?
Юрба вся надриваючись кричала.
І байдуже, що Він зціляв недуги,
Що Його милість бідних годувала,-
За добре слово Він терпів наруги.
Думали люди Світло ув’язнити,
Котре сіяло ще споконвіків.
Не знали, що гріхи їхні простити
Поранений Ісус тоді хотів.
Осміяний брехливими устами,
Христос дійшов покірно до мети.
Принижений своїми ворогами,
Пішов на хрест для того, щоб спасти.
Вони вбивали цвяхи у долоні,
А Він за них молився до Отця.
Вінок поклали, що давив у скроні,
А Божий Син любив їх до кінця.
Вони до гробу камінь привалили,
Щоб темрявою світло загасити.
Але далеко люди заблудили,
Христос воскрес, щоб вічно нам світити.
Прочитано 1722 раза. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Отзывы
читателей об этой статье
Написать отзыв
Форум
Отзывов пока не было. Мы будем вам признательны, если вы оставите свой отзыв об этом произведении.
www.ForU.ru
- (c) Христианская газета Для ТЕБЯ 1998-2012 -
, тел.: +38 068 478 92 77
Рамочка .ру - лучшее средство
опубликовать фотки в сети!
Надежный хостинг : CPanel + php5 + MySQL5 от $1.95
Hosting