Вже дівчина-ніч
Косу розпустила,
Волоссям мені,
Світло заступила.
Здолати не зміг
Такої спокуси,
І в ліжко я ліг,
Спочити, бо мусив.
Місяць у вікні
Моїм зависає,
А дівчина-ніч
Мене колисає.
Цілунками сни
Навіяти хоче,
Цілющі вони
У дівчини-ночі.
Обійми міцні,
Безсилля до краю,
Мов птах у ві сні
Лечу до вираю.
Вітрець із гаїв
Співа колисанку.
В обіймах її
Я сплю аж до ранку.
Микола Токарь.
Николай Токарь,
Сидней Австралия.
Родился, рос, жил и работал на Харьковщине.Служил в армии на Камчатке. Не имею, не состоял, не привлекался.Прошёл середину восьмого десятка.В браке состою 46лет.Имею дочь и троих внуков. Живу в Сиднее с 1997года. e-mail автора:niko1938@gmail.com
Прочитано 5422 раза. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности