[ ! ] версия для печати
Його вели дорогою, як вбивцю,
І грізний натовп голосно ревів,
І раз-по-раз з ненавистю сміливці
Жбурляли камінь у Царя Царів.
Вінок терновий наливався кров’ю,
Плювалися в обличчя вороги,
А Він дивився лагідно, з любов’ю,
І йшов прощенням стати за гріхи.
Покірно шлях протоптаний стелився,
Аж до Голгофи – сповнений людей…
А на Голгофі натовп розділився:
На тих, хто розпинав, і на дітей.
Стояли поряд фарисеї й учні,
Стояла Мати, й воїнство солдат…
І хоч роки летять, як води з кручі,
Перед Христом народи знов стоять.
І, як тоді, з нас кожен вибір має:
Прощення попросить чи так пройти…
Ісус біля Голгофи всіх чекає –
Тож ким для Нього нині станеш ти?
Знов розіпнеш чи схилишся покірно?
Ким станеш ти для Божої сім’ї?
Наш Цар Царів любов Свою безмірну
Тобі дарує. Тож прийми її!
Прочитано 5062 раза. Голосов 2. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Отзывы
читателей об этой статье
Написать отзыв
Форум
ЛЕЯ
2006-01-18 01:32:09
ОЧЕНЪ ХОРОШИЙ СТИХ Комментарий автора: Дякую!
www.ForU.ru
- (c) Христианская газета Для ТЕБЯ 1998-2012 -
, тел.: +38 068 478 92 77
Рамочка .ру - лучшее средство
опубликовать фотки в сети!
Надежный хостинг : CPanel + php5 + MySQL5 от $1.95
Hosting