[ ! ] версия для печати
Мр.4.21
Вечір тихо опустив куліси,
По землі іде пантера-ніч.
Темно в полі, чорна темінь в лісі,
А в людських будинках – вогник свіч.
Білим воском плаче ніжна свічка,
Душний морок світлом розбива…
І здається, що повинна вічно
Сяяти отак душа жива.
Вечір тихо одягнув ліврею
І вуаль накинув на серця…
Тане свічка іскрою-зорею,
Всю себе віддавши до кінця.
Але посміхаються орбіти,
Дивлячись на жертву цю святу.
Важко, помираючи, горіти
Й до останку сіять теплоту.
Вечір тихо загляда у вікна
Чорним димом із далеких гір,
Та горить від віку і до віку
Наш Господь світліше всяких зір.
І горить в серцях покірних Рай,
Що воскресли, і тепер живі…
Палай же, свічко віри, не згоряй,
У наш тривожний двадцять перший вік!
Прочитано 7854 раза. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Отзывы
читателей об этой статье
Написать отзыв
Форум
Отзывов пока не было. Мы будем вам признательны, если вы оставите свой отзыв об этом произведении.
www.ForU.ru
- (c) Христианская газета Для ТЕБЯ 1998-2012 -
, тел.: +38 068 478 92 77
Рамочка .ру - лучшее средство
опубликовать фотки в сети!
Надежный хостинг : CPanel + php5 + MySQL5 от $1.95
Hosting