[ ! ] версия для печати
Сопілка грає десь у далині,
Ті дивні звуки серце наповняють
І так спокійно на душі мені,
Мелодія лунає і лунає.
Від насолоди звуків чарівних
Я закриваю очі, й поринаю
В блаженство звуків, тільки неземних,
Неначе я лечу, лечу до раю.
Я бачу луг зелений. Вітерець
Ледь-ледь траву колише під ногами,
Я відчуває, як Господь-Творець
Відтворує різноманітні гами.
На тому лузі бачу себе я,
Як по траві іду я, і боюсь зім"яти.
Десь в далині я чую солов"я,
А із трави надходить запах м"яти.
Над лугом небо чисто-голубе,
Ледь-ледь хмаринки білі пропливають.
І в тих хмаринках бачу я себе,
Я відчуваю, що лечу до раю.
О, як чудово на душі мені,
Неначе я в повітрі розчиняюсь,
Я знову чую звуки чарівні,
І начебто від них я прокидаюсь.
Сопілка затихає. Тишина...
Я так не хочу очі відкривати,
Неначе я боюся, що вона
Вже може так ніколи не зіграти.
Прочитано 2120 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Отзывы
читателей об этой статье
Написать отзыв
Форум
Отзывов пока не было. Мы будем вам признательны, если вы оставите свой отзыв об этом произведении.
www.ForU.ru
- (c) Христианская газета Для ТЕБЯ 1998-2012 -
, тел.: +38 068 478 92 77
Рамочка .ру - лучшее средство
опубликовать фотки в сети!
Надежный хостинг : CPanel + php5 + MySQL5 от $1.95
Hosting