Матуся, ніжна ти моя, рідненька,
Люблю тебе, якби ти знала.
Голубко ти моя, кохана ненька,
Ночей бессонних скільки ти зазнала?
Життя ти дала нам, ростила у любові,
Навчила, як у цьому світі жить,
Допомогла пізнати Боже Слово,
Навчила всіх людей любить.
Ти наче ластівка, що в"є м"яке гніздечко,
І під крилом своїм ти нас усіх зігріла,
Промінчик сонця в кожне ти сердечко
Послала. Як ти так зуміла?
Ми свій поклін тобі усі приносим,
Матусю, мила, ти така прекрасна,
Для тебе щастя ми у Бога просим,
Бо ти для нас неначе сонце ясне.
|
