Кожного року в Україні появляється багато нових прекрасних будинків і пишних храмів. Людське око милує вишуканий дизайн новозбудованих домів і позолочені купола культових споруд. Незважаючи на тимчасові затримки і труднощі, будівництво навколо нас постійно триває. А чи знаєте ви, що поряд із земним, фізичним, звичним для нас будівництвом, щоденно ведеться духовне, не завжди видиме для нас будівництво? Це будівництво церкви Христової. Не храму для якоїсь окремої громади, а вселенської спільноти віруючих людей, яких спас Ісус Христос. Коли в Біблії говориться про церкву, то дуже часто для того, щоб пояснити її природу і функції, використовуються певні образи, добре знайомі людям. Серед них можна виокремити такі, як: «тіло Христове», «наречена Христова», «Божа сім`я», «Боже поле». І ще про церкву сказано, що це «Божа будівля» або іншими словами - дім духовний. Саме про церву, як духовну будівлю Господню, я б хотів пороздумувати з вами сьогодні. Для цього пропоную звернутися до Біблії. Прочитаємо 1Пет 2:4-10.
Отже, в даному уривку ап. Петро говорить про церкву, як духовну будівлю і описує її основні елементи, і призначення. Доповнюючи сказане Петром іншими місцями з Писання, ми з вами зможемо отримати повну картину про будівництво церкви, як дому духовного.
Перш за все дуже важливо звернути увагу на той факт, що
Церква - духовна будівля, архітектором якої є Сам Бог.
Зазвичай, перш, ніж приступити до якогось будівництва, потрібно виготовити проект для тієї споруди, яку ми хочемо будувати. Для цього треба йти до архітектора, який повинен його намалювати.
Так от, церква це духовна будівля, яка спроектована самим Богом. Він ще перед закладинами світу бачив церкву, як завершений об’єкт духовного будівництва. Але Він тримав Свій план-проект в таємниці, аж до новозаповітніх часів. Після того, як Ісус Христос відкрито проголосив, що Його ціль побудувати церкву Свою, таємниця церкви почала відкриватися окремим людям. Пізніше, апостол Павло, висвітлюючи тему таємниці Церкви Христової скаже, що це духовна споруда яка має універсальне значення. Тобто, за Божим планом, Його церква буде збудована з віруючих людей, які є живим камінням. Ці люди будуть не лише юдеями, але й з інших національностей. І, згідно книги Дії Святих апостолів, духовне будівництво церкви розпочалося в день П’ятидесятниці, через десять днів після вознесіння Ісуса Христа на небо. Це будівництво триває й сьогодні і ведеться воно відповідно до проекту самого Бога.
Друга важлива річ, яка стосується нашої теми, полягає в тому, що
Церква - духовна будівля, наріжним каменем якої є Христос.
В наш час кожне будівництво починається із закладання основи – фундаменту на якому в майбутньому буде стояти збудована споруда. А в апостольські часи будівництво велося за іншими технологіями. Воно починалося із закладення наріжного каменя. Він був тією точкою, від якої робилися всі виміри. Від нього відмірювалося положення стін і рівень кладки, тому цей камінь повинен був мати правильну чотирикутну форму. Він повинен бути достатньо сильним, щоб підтримувати всю майбутню будівлю, і бути встановленим правильно і точно, бо кожна частина всієї структури будівлі рівнялася на нього. До цього наріжного каменя приєднували інші камені, які лягали в основу майбутнього будинку і на такій основі починали споруджувати стіни. Наріжний камінь підтримував, направляв і об'єднував всю будівлю. Саме таку функцію виконує в церкві Ісус Христос, бо церква – духовна будівля в основі якої наріжним каменем є Ісус Христос.
Ісус Христос будучи наріжним каменем церкви, як духовної споруди, для того, щоб вона правильно будувалася і мала правильну основу, залишив людям Своє вчення. Воно було передане апостолам, які жили керуючись ним і заклали його в основу подальшого духовного будівництва церкви. Це вчення, беручи свій початок і міцно з’єднуючись з наріжним каменем є найнадійнішим фундаментом, на якому будується дім духовний. Про це Ап. Павло в посланні до Ефесян каже віруючим: «ви… збудовані на основі апостолів і пророків, де наріжним каменем є Сам Ісус Христос, що на ньому вся будівля, улад побудована, росте в святий храм у Господі» (Еф 2:20-21).
Третьою особливістю церкви, як будівлі Господньої є те, що
Церква - духовна будівля, збудована із живого каміння.
Маючи фундамент з наріжним каменем в його основі, можна говорити про те, що повністю підготовлена платформа для зведення стін запланованої будівлі. У фізичному будівництві в наш час найчастіше для цього використовують цеглу, блоки, лють монолітний бетон. А от церква як духовна будівля, будується із живого каміння. Цим камінням є люди, з яких вона складається. Це особливі люди. Вони пережили ряд важливих змін в своєму житті:
a. Вони повірили в Ісуса, як Спасителя
b. Бог їх вибрав і освятив
c. Бог покликав їх з темряви до світла, відкривши їм правильний шлях у житті
d. Бог, не зважаючи на їхнє гріховне минуле, зробив їх своєю власністю
e. Бог помилував цих людей
Отже, відроджені, спасенні люди, для яких Ісус Христос є найбільшою дорогоцінністю стають матеріалом, з якого будується церква. Кожен християнин подібний до живого каменю, а Церква подібна до живої будівлі, в яку він вбудований. Це абсолютно ясно вказує на те, що християнство - це спільнота; Один камінь не може бути будівлею, і навіть стіною, і сам по собі не має особливої цінності. Але в поєднанні з іншим камінням, яке знаходиться в кладці стіни будівлі, він незамінний і дуже цінний. Для того, щоб виконати своє призначення, він не повинен залишатися самотнім, він повинен бути вбудований в конструкцію Церкви.
Індивідуалістичне християнство - це абсурд; християнство - це спільність в єдиному церковному будівництві.
Наступною особливістю церкви, як духовної будівлі є те, що
Церква - будівля головним будівничим якої є Ісус Христос.
Успішність будівництва на пряму залежить від кваліфікації майстрів, які звершують це будівництво. А будівництво церкви звершує найкращий майстер – Ісус Христос. Будучи на землі, Він заявив: «… побудую Я Церкву Свою, і сили адові не переможуть її» (Мт 16:18). Це свідчить про міцність і силу церкви, як духовної споруди.
а) Христос заплатив велику ціну за можливість вести будівництво церкви Своєї.
В наш час, для того, щоб щось будувати, дуже часто доводиться заплатити багато грошей за землю, за матеріали, за роботу, за документацію. З огляду на це багато простих громадян України не мають можливості будуватися. Якщо говорити про церкву, як духовну будівлю, то вона по своїй вартості дорожча за всі будівлі світу. Для того, щоб мати можливість будувати живу споруду із живого каміння, Ісус Христос мусів віддати Своє життя за людей, щоб їх оживити, очистити і омити від гріхів, і зробити гідними для використання в церкві.
б) Христос будує церкву для слави Своєї:
У наш час є багато будівельних компаній, які будують будинки по замовленню. Ніхто з тих, хто будує в тих будинках жити не буде. В зв’язку з цим часто бувають різні будівельні скандали: або пропадає кудись будівельна кампанія, або використовуються неякісні матеріали при будівництві і через це будинок може обвалитися, або ще щось стається. Але не так з будівництвом дому духовного, яким є церква. Церква – будівля, яку будує Ісус Христос для слави Своєї. Це Його церква, яку Він придбав для Себе, в якій Він хоче жити і бути прославленим. Саме тому церква Христова складається з тих людей, які ретельно вибрані Ним. У вселенській церкві Христові немає жодного браку, халтури і недопрацьовок. Церква яку будує Христос - досконала.
в) Христос будує церкву 2-ма способами.
- Кількісно (Дії 16:5б).
Це означає, що Він будує церкву, спасаючи всіх тих, хто проявляє спасаючу віру в Нього і Його викупну жертву. Він побуджує таких людей вступати в завіт з Ним і мати спільність зі всіма іншими спасенними людьми для того, щоб з них будувати церкву. Кількісне будівництво церкви закінчиться в момент спасіння останнього грішника.
- Якісно (Дії 16:5а)
Христос розвиває духовне життя свого народу, який належить до Його церкви. Господь працює над віруючими в різний спосіб для того, щоб якомога краще з’єднати їх один з одним в духовній будівлі.
Всі ви бачили, як мулярі будують стіни будинку. Вони беруть цеглини і виставляють їх у ряди один за одним. Часом цегла не підходить і їм доводиться її надбивати, деколи обчищати від всіляких шороховатостей, щоб вона не виступала вище над іншими і т.д. Так само в духовному будівництві. Ісус Христос часто, так би мовити «обтесує» характер віруючих для того, щоб стіни духовної споруди були рівними, і віруючі, як живе каміння уживалися один з одним, прекрасно взаємодіяли та співпрацювали. Дуже важливо, щоб християни духовно зростали і збудовувалися. Це покращить якість будівлі і полегшить будівництво. Вони не повинні чекати поки Христос їх направить і обтеше, але самі працювати над собою. Ап. Петро наголошує на цьому говорячи: « і самі, немов те каміння живе, будуйтеся в дім духовний» (1 Пет 2:5).
г) Христос забезпечує всі можливості для будівництва церкви Своєї
Якщо у фізичному будівництві часто бувають зупинки пов’язані з відсутністю грошей, матеріалів, майстрів і т д., то в будівництві церкви такого бути не може. Господь забезпечив це будівництво від початку до кінця всім необхідним. Церква – це будівля, спорудження якої не припиняється ні за яких обставин. В будівництві церкви завжди вистачає робочих і постійно постачаються нові матеріали.
Таким чином, церква це духовна будівля, яку будує найкращий будівничий – Ісус Христос.
Також,
Церква - духовна будівля, для будівництва якої Христос використовує особливі інструменти.
а) Святе Писання
Перш за все Він використовує Новий Заповіт, оскільки він містить Його волю для людей, а також благу звістку яку потрібно благовістити не спасенним. Писання потрібно використовувати як в благовісті, так і в збудуванні церкви, оскільки віра приходить від слухання Слова Божого і зростає також від Слова Божого.
б) Святого Духа
Дух Святий відроджує людей, які вірять в Євангеліє (Тит 3:5) і хрестить їх в «тіло» церкву, з`єднаючи їх один з одним в Ісусі. Також Дух святий освячує віруючих, уподібнюючи їх до образу Ісуса Христа, змінює їхній характер і направляє на виконання волі Божої.
в) Своїх співробітників на землі
Кожен відроджений християнин також є співробітником Божим у будівництві церкви. Саме людей Ісус сьогодні використовує для місіонерської діяльності в середовищі не спасенних, а також для звершення Його служіння серед віруючих.
Як у будівництві матеріальної будівлі потрібні робітники різних спеціальностей, так і в будівництві духовного дому Господнього. Каменярі, штукатури, столярі, електрики, сантехніки і т.д. - всі вони спеціалізуються в своїй області будівництва, проте всі вони взаємозалежні один від одного. З точно такою ж картиною ми зустрічаємося і в будівництві церкви, де кожен служитель спеціалізується в Богом даній йому сфері. (Еф 2:20-22; 4:9-16; 1-е Кор 12).
В рамках нашої співпраці з Христом ми виконуємо волю Його за допомогою Духа Святого, тим самим ми даємо Христу можливість діяти через нас в будівництві церкви Його. Це вимагає нашої посвяти і тісної спільності з Ним.
Пам’ятаючи що Бог використовує в будівництві церкви такі інструменти як Писання, Духа святого і Своїх співробітників, які водночас є живим камінням з якого будується духовний дім, потрібно також знати, що
Церква - духовна будівля, складові якої міцно з’єднані між собою.
У звичному для нас будівництві використовується спеціальний розчин, на який ставлять цеглу чи блоки. Цей розчин з`єднує матеріали з яких будується стіна і зміцнює саму стіну.
Оскільки духовний дім складається з багатьох живих каменів, то між ними теж мусить бути те, що їх об’єднує в єдине ціле. І такі з`єднувальні елементи є.
Павло в посланні до Ефесян каже, що християн об’єднує «Один Господь, одна віра, одне хрещення». Віруючі згуртовані навколо Господа. Джерелом їхньої віри є слово Його і по вірі своїй вони хрещенні в одну будівлю.
Також спільне складення в одну будівлю не можливе без такої якості як любов. Саме любов єднає найрізніших людей з Господом і один з одним. А Споруда яка будується на любові буде міцна і стоятиме вічно.
І останнє, на що хотілося б наголосити сьогодні, це те, що
Церква - духовна будівля, яка має важливе призначення:
Вона призначена для приношення жертв духовних.
Ап. Петро наказує віруючим: «будуйтеся в дім духовий, на священство святе, щоб приносити жертви духовні, приємні для Бога через Ісуса Христа». (1 Пет 2:5)
Церкву можна уподібнити до старозавітного храму, оскільки вона - оселя Божа на землі (1 Цар. 6,11-13; Еф. 2,22). Але вона відрізняється від храму - фізичної, матеріальної будівлі, побудованої з красивих, але крихких, недовговічних матеріалів. Церква – духовна споруда, побудована з живого каміння. Віруючі не тільки живий будівельний матеріал, з якого будується будівля; вони також святі священики. Згідно закону Мойсея, священство належало тільки коліну Левія і сімейству Аарона. Священикам заборонялося входити в Присутність Божу. Тільки первосвященик міг входити туди один раз в рік (в день спокутування, Йом Кіпур), чітко слідуючи наказаній процедурі, встановленій для цього випадку Господом. Згідно нового розподілу обов'язків у церкві Христовій, всі віруючі - священики, що мають прямий доступ до престолу Творця всесвіту і вдень, і вночі. У їх функції входить принесення духовних жертв (на відміну від встановлених законом Мойсея тварин, птахів і хлібних приношень). Духовні жертви новозавітного священика такі:
1. Посвята власного тіла в жертву живу, святу і приємну Богу. Це - акт духовного поклоніння (Рим. 12,1).
2. Жертва хвали, "тобто плід вуст, що ім'я Його славлять" (Євр. 13,15).
3 . Жертва благочинності. "Не забувайте також доброчинність..." (Євр. 13,16).
4. Жертва спільності. (Євр. 13,16).
Такі жертви приємні Богу. Тільки через Ісуса Христом, нашого Посередника, ми можемо наблизитися до Бога, і лише Він може зробити наші жертви такими, що сподобаються Богу.
Окрім принесення жертв духовних, церква має ще одне призначення.
Вона призначена для звіщення про Божі чесноти. Ап Петро говорить: «Але ви вибраний рід, священство царське, народ святий, люд власности Божої, щоб звіщали чесноти Того, Хто покликав вас із темряви до дивного світла Свого». (1Пет 2:9). А продовжуючи цю думку апостол описує як має жити християнин. Тому звіщати про Божі чесноти означає словами свідчити про великі діла Божі і своїм життям і поводженням демонструвати характер Божий.
Таким чином, щоб виконалося призначення церкви як духовної будівлі, кожен з нас, християн повинен славити Бога і звіщати про Нього.
Підсумовуючи сказане вище, хочу нагадати що поряд з тим будівництвом, яке ми постійно бачимо навколо нас, в духовному світі також триває будівництво. Це будівництво церкви Христової. Церква – це духовна будівля спроектована самим Богом. Її наріжним каменем є Христос, і Він також є її будівничим, а ми як спасенні Ним люди, являємося живим каміння, з яких будується церква Христова. Водночас ми являємось співробітниками Христа в цьому будівництві. Призначення кожного з нас зокрема і церкви в цілому, як духовної будівлі - приносити славу Богу і звіщати про Нього.
Отже, подякуймо Богові за великий привілей бути частиною будівлі, якою є церква Його.
Прославляймо Його нашими вустами, бо жертва хвали приємна для Нього.
Живімо згідно волі Його, бо це є свідченням про Нього.
Трудімося, як співробітники Божі в ділі будівництва церкви Його і самі, немов те каміння живе будуймося в дім духовний, дім сильний, дім славний і міцний. Бо це є виконанням плану Господнього, Котрий сказав: «… побудую я церкву Свою і сили адові не переможуть її» (Мт 16:15)
Олег Борис,
Трускавець, Україна,
Проповідник. Викладач гомілетики в УБТС. Одружений. З дружиною виховують сина.
Прочитано 5118 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Теоретична лекція без практичної основи. Не дивно, бо ж і автор є ще досить молодим, якого чекають ще в майбутньому і вогонь, і вода випробування.Дай Бог, щоб дані знання ти примінив саме тоді, та й церква, за яку ти так гарно розважав, виявилась саме такою, якою ти її змалював тут.
