[ ! ] версия для печати
(сонет)
Колихав я майбутнє в колисці,
Мрійно думав про сутність речей,
Не чекав ні гостей, ні гостинців,
Як мене хтось торкнув за плече…
Спрямував я на дотик зіниці:
Хто це? Звідки? І що прорече? —
Янголя в серпанковій накидці,
Тихе сяйво від нього тече!
І яка ж цій появі розгадка?
То не янгол із Божих світил,
То стояв мій онучок, малятко,
Ручки в обіймах діду відкрив —
Такий самий, як те янголятко,
Ну точнісінько! Тільки… без крил.
Прочитано 2566 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Отзывы
читателей об этой статье
Написать отзыв
Форум
Наталія
2015-11-18 09:40:10
Пробрало до сліз! Дякую!
Лідія Гапонюк
2021-06-22 14:26:45
Слава Богу за внуків. Хай Господь благословить!
www.ForU.ru
- (c) Христианская газета Для ТЕБЯ 1998-2012 -
, тел.: +38 068 478 92 77
Рамочка .ру - лучшее средство
опубликовать фотки в сети!
Надежный хостинг : CPanel + php5 + MySQL5 от $1.95
Hosting