Як розбив Гнат мотоцикла,
Мова ще в селі не стихла,
Все ж перший транспорт на селі!!
Хто ж придбає Жигулі?
Був сусід у Гната Гриша
У земнім житті меткіший
Він про випадок цей взнав
І собі так зміркував:
-Два колеса в мотоциклі
І немає в нього криші,
Я ж зроблю в другому циклі
Хай завидують всі Гриші,-
Я куплю собі машину!
В ній спокійно їхать будем
Жінку, тещу і дитину
Щей сусідів не забудем,
Та й махнемо на служіння
Хоч по цілому союзу,
Бог пішле благословіння,
А то взяв таку обузу!!
Гриць зібрав сімейне коло
І сказав:" Мої хороші!
Ми трудились, чесно, споро
Чималенькі маєм гроші...
Тож посвятим все Христові;
Бо Христос прийде вже скоро
А ми ще й досі не готові.
Весь маєток і всі гроші
Збудемо й візьмем машину;
Будем їздить на служіння,
Бог прийме таку данину
Та й пішле благословіння".
Жінка з радощів аж скаче:
"Ой, який ти мудрий, Гриша!"
Теща ж сидить й гірко плаче,
Аж запала в хаті тиша:
"Хати я не дам продати,-
Теща у сльозах мовляє,-
Як машину хочеш мати,
То хай жінка не дрімає,
Хай свиней, бичків годує,-
Продасте і будуть гроші...
Гриць теплицю хай будує,
Там ростуть квітки хороші!"
То ж зраділи цій пораді
Й приступили всі до діла,
Що в райкомі і в сільраді
Аж підлога двиготіла.
Виписать свиней, теляток
Їм знайомі помогали
І звичайно, не без взяток,
Цегли, труб вони дістали...
І, з гріхами пополам,
Стоїть теплиця, ніби храм!
Ну, а совість не страждає,
Хоч в служінні їх немає.
А бички! А свині гожі!
Не розвернеш в огорожі!
В добру пору продали,-
Чотири тисячі взяли!!!
Тюльпани теща продавала,
У Москві (бо там морози)
П'ять рублів за штуку брала!!
Зараз ближче вона возить.
Всі втяглися так в роботу!
Що немає сил молитись.
"Хайно купимо машину,
Тоді зможем підкріпитись!"
Так вони себе втішали,
А що зустріне їх, не знали.
Тільки черги ж довго ждати.
Що робити? Знов ідея!
Десь розвідала їх мати,
-В когось виграш! Лотерея!
Тайно так усе робилось,
Що зговірники лиш знали.
Серце в трепеті забилось,
Лотерею як тримали!
Загули усі в селі:
"Гриша виграв Жигулі!
Це їх Бог благословляє!
В них богатства й так хватає,-
Мовлять люди по-заочі,-
В Бога вірить всі захочуть!"
Як пригнав її до хати!!!
Що було, то й стид казати!!!
Збіглося усе село.
Де їх тільки не було?
І у хаті і в дворі,
І в сінях, і нагорі...
Поломали даже тин,
А Гриша ходить, як павлин!
То залізе, заведе.-
Виключить, В гараж зайде.
По селі не раз проїде.
Підвезе то бабу, діда...
Якби ночі не було,-
Перевіз би все село.
Стали їздить на зібрання
Лиш туди, де їх всі знали!
Всі хвалили їх придбання
Ще й завидувати стали.
Рік пройшов, як день в дитини!
Вже й потрібні запчастини;
Все провірить, підкрутить...
Гриша в гаражі вже й спить.
Бо машина хоч новенька,
Та дорога не рівненька.
Так по ямах натрясе,
Що забудеш тут усе!
Гриць до того закрутився,-
Який день із ліку збився...
З гаража раз вигоняв
Своїх діток, бо не взнав.
Тілом похудав й душею,
Сірий, схожий став з землею
Та ще з жінкою щось сталось?
Чи до машини зревнувала?
Так із Грицем посварилось,
Що і вікна вибивала.
Ще й сказала:"На машину
Я не хочу більш дивитись!
На лиху придбав годину,
Щоб від Бога віддалитись".
Раз ввісні наш Гриць дивився,
До чого він докотився.
Бачить,-Небо все сіяє,
А внизу є дві дороги;
Одна вузенька, ще й петляє
Поміж гір, кущів, порогів,
А друга така широка,
Як між горами долини!
По вузькій ледь-ледь йдуть люди,
А по тій, біжать машини!
Якщо зверху подивитись,-
Шлях їх разом закінчиться
Там, де місто золоте
Їх Христос стоїть і жде!
Ці в обірваній одежі,
Руки зранені і ноги;
Лізуть вгору, як на вежі
Й просять сили вони в Бога.
Ті, що їдуть у машинах,
То співають і радіють,
Що нема рубців на спинах,
Що в Христі благоговіють.
З гір нещасні люди сходять,
До Христа вони підходять...
Рани й сльози Він втирає,
В місто щастя закликає.
А всі машини за горою
В прірву падають велику
Бо набралися спокою
Від лукавого заклику.
Як схопився Гриць на ноги,
Наробив в селі тривоги...
Взяв машину ту продав,
Десятину в церкву дав
Й проповідує всім людям
Що богатим людям буде:
"Хто не в Бозі богатіє,
Той впадає у спокусу!
Хай Христос вас зберігає
Від диявола укусу."
Вячеслав Радион,
Everett, WA,USA
С Тобой Господь способно сердце
Земными днями дорожить,
Ведь Ты послал душе усердье
Хоть чем-то людям послужить... e-mail автора:radvyach@yahoo.com
Прочитано 3804 раза. Голосов 3. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Дуже гарно і правильно написано. Мені сподобалось. Дякую. Комментарий автора: Дякую за відгук. Вже багато років цей вірш на весіллях розказує мій товариш. Благословінь вам.
Проповеди : Доверие vs Наука. ч.5-ая Наука - Доверие Богу Можно долго науку обличать, но Истина сама покажет всё. Потому эту часть можно пропустить. Доверием Богу будете знать своё, будете знать Бога, вернете себе райский тандем.. и разве надо больше? Поэтому, для тех, кто понял предыдущую главу и суть ошибки во второй, это будет пустой тратой.