Доброчинність і милостивість

Впевнений, що майже кожен читач може дати визначення такого поняття як милосердя. Але в більшості випадків у цих відповідях робиться наголос лише на окремих добрих і благородних вчинках, здійснюваних людиною. Однак, насправді мова повинна йти про щось значно більше. Прислухаймось до слів видатного письменника Льва Толстого: «З усіх наук, які людина повинна знати, найповніша-це наука про те, як жити, чинячи якнайменше зла і якнайбільше добра; з усіх мистецтв найголовнішим є мистецтво уникати зла і творити добро з найменшою, по можливості, тратою зусиль». Про яку ж науку і про яке мистецтво писав Толстой? Поміркуймо над цим і задаймо собі ще раз одвічне питання: як потрібно жити, щоб робити якомога менше зла і більше добра?
Нажаль, сьогодні багато хто розуміє благодійність і милосердя саме як одноразові акції: від випадку до випадку. Насправді ж треба говорити про спосіб життя людини. Тому я й хочу розкрити суть або джерело цієї благодійної місії. Саме від її розуміння буде залежати той результат, який принесе взаємне задоволення і ефект. Якщо людина робить якусь справу без її розуміння, вона не вкладає в неї свого серця. А це буде виглядати або не щиро, або не якісно, або корисливо. Отже всі добродійства повинні робитися з любов’ю. Багато хто з нас чули про таку відому на весь світ жінку як Мати Тереза. Ще в молоді роки вона поїхала в місіонерську подорож до Індії. Там вона побачила людей, які жили в страшенних злиднях і страждали від невиліковних хвороб. Дивлячись на них, жінка відчула непереборне бажання допомогти знедоленим, і це стало змістом її життя. Передусім вона взяла під свою опіку тих, які були хворі на проказу. Через багато років цієї важкої подвижницької праці про неї заговорили за кордоном. Якось одна делегація бізнесменів та журналістів вирішила зустрітись з Матір’ю Терезою, подивитися на її роботу і зняти репортаж про її місію. Коли журналісти побачили, без перебільшення, жахливі умови в яких працювала і віддавала себе людям ця мужня жінка, то один із них сказав до неї: « Я б і за мільйон доларів цього не робив би». І знаєте що відповіла його співрозмовниця ? Вона просто сказала: « Я б також цього не робила за мільйон доларів. Але я це роблю безкоштовно, бо в моєму серці є любов до цього народу і поклик від Бога». Ось головна ідея, яку я хотів би донести до читача в своїй статті. В доброчинності повинна бути закладена любов і поклик серця. Тільки тоді вона принесе взаємне задоволення, очікуваний результат і Божу нагороду за це служіння. Як говорив преподобний Серафим Саровський: «Той, хто приймає щось, отримує людську радість, а той хто дає – отримує радість божественну».
Доброчинність, або милосердя - це насамперед прояв стану серця людини. Лише співчутлива добросердна людина спроможна щиро відгукуватись на потреби ближніх, ділитись з ними шматком хліба й одягом. А серце черстве, кам’яне не здатне відчувати нічого, бо воно має егоїстичну сутність. Така людина також може комусь допомогти, але її допомога виглядатиме скоріше як жалюгідна подачка, або матиме корисливий мотив. Взагалі, стан серця людини має важливе значення не тільки в сфері доброчинності, але неодмінно впливає і на зміст життя у всіх його напрямках. Цю рису характеру необхідно виховувати з перших років життя. Звичайно, щось дитина може успадкувати від добрих батьків, але не слід сподіватися, що само по собі це не проявиться в повсякденному житті. Бо всі ми, народжуючись на цій землі, є носіями гріховної природи, яку з маленьких років потрібно змінювати. Погляньте: робити різні збитки дітей вчити не треба – це закладено в їх природі. А скільки часу потрібно присвятити для того, аби навчити чомусь доброму і тим більше, перевчити цю природу для того, щоб наприклад бути щирим, милосердним, співчутливим тощо.
Отже виховання світогляду людини є дуже важливою справою. І саме християнська етика має в собі величезний потенціал для такого виховання. Майже вся Біблія пронизана повчаннями, прикладами і притчами про милосердя. Ісус Христос в Своїй величній проповіді наголосив: « Блаженні милостиві, бо вони помилувані будуть» (Матф.5:7).Зверніть увагу на слова БЛАЖЕННІ МИЛОСТИВІ. Мова тут йде не стільки про якусь надану кимось одноразову матеріальну допомогу, а знову ж таки - ро стан серця, характер людини. Милість може проявлятися і в допомозі ближньому при вирішенні якихось питань. Милість – це спроба дати шанс, ще одну можливість. Милість вселяє надію і наснагу. Милість – це також і прощення. Ті, які творять або проявляють милість, стосовно інших людей, не обов’язково лише до бідних, будуть БЛАЖЕННИМИ, ЩАСЛИВИМИ у своєму житті. Бо коли їм потрібно буде якоїсь допомоги – вони її неодмінно отримають навіть від тих людей, від яких ніколи її не чекали. БЛАЖЕННІ люди – це ті, яких не відсилають хто знає куди, вони не витрачають часу на чекання під кабінетами, їм категорично не відмовляють, вони скрізь встигають, їм не занижують оцінок і зарплатні, з них не беруть хабарів, їм дають пропозиції, і все, що вони почали робити, їм вдається. Блаженність – не релігійний титул, на який заслуговують тільки вибрані. Стати блаженним – це не посмертно бути нагородженим. Блаженство не успадковується по роду. Блаженними також не народжуються через якусь календарну дату чи космічний знак. Блаженними стають в результаті милостивого характеру. Шлях до блаженства – це праця над собою, це жертва, це сльози, це помилки і нові починання… Багато йдуть таким шляхом. Різниця між ними лиш у тому, що в одних немає ніякого результату, а тільки одні нарікання, бо живуть вони не за тими мотивами і в результаті втрачають нагороду блаженства. А інші, будучи вихованими і навченими, маючи правильні душевні мотиви – стають блаженними. Ви думаєте їх не принижують ніколи, не заздрять їм, не б’ють їх, не ображають привселюдно, хіба вони не хворіють, як і всі інші? Все буває, але вони блаженні! Якщо Бог їх благословляє, то ніхто з людей не зможе проклясти. Всі Божі ангели стоять на їх боці. Тут доречно навести кілька цитат з Біблії . « Ніяка зброя, викувана проти тебе, не буде придатна. Всякий язик, що схоче судитися з тобою, ти засудиш. Отака доля слуг Господніх…(Ис.54:17). Блаженна людина скаже так, як сказав свого часу цар Давид: « Господь - мій Пастир: Нічого мені не бракуватиме. На зеленому місці, Він мене поселив,водить мене на води тихі! Він відживляє мою душу, провадить мене ради Ймення Свого по стежках справедливості. Коли я піду хоча б навіть долиною смертної темряви, то не буду боятися злого, бо Ти при мені, Твоя опора і Твоя палиця будуть для мене втіхою! Ти готуєш стіл для мене перед моїми противникам, Ти голову мою помазав миром, моя чаша то надмір пиття! Тільки добро й милосердя будуть супроводжувати мене всі дні мого життя, а я пробуватиму в домі Господньому довгі часи!»(Пс.23:1-6). Можна продовжити писати сотні інших місць із Святого Письма про ті блага, які належать блаженним. Св.Іван Золотоустий писав:“Милостиня – цариця чеснот. Велике діло – милостиня. Полюбімо її – вона не має нічого собі рівного. Вона може змити гріхи й охоронити від засуду. Ти мовчиш, а вона стоїть і тебе охороняє. Або краще: тоді, коли ти мовчиш, тисячі уст дякують за тебе. Високий політ у милостині: вона розтинає повітря, проходить місяць, зноситься понад проміння сонця, досягає самих небес. Але й там вона не зупиняється, але переходить небо, обходить збори ангелів й хори архангелів та всі вищі сили і стає перед самим царським престолом.»
Чи приймеш ти рішення бути милостивим або милостивою? Чи будеш ти творити добро від усього серця? «Будьте милосердні, як Отець ваш милосердний» (Лк. 6, 36). А Бог милостивий до тебе. Він ще дає тобі Свій шанс і можливість. Сьогодні ти маєш розум, ти маєш руки й ноги, ти маєш освіту, ти не голодний, одягнений, маєш роботу і навіть більше всього перерахованого мною. Тобі не дісталося все це просто так, воно, як кажуть, не впало з неба. Хтось був чи є в твоєму житті, хто проявив і продовжує проявляти до тебе свою милість, забезпечує захистом і шукає нових можливостей. Хтось, образно кажучи, посіяв в тебе свою милість і, можливо, продовжує це робити сьогодні. Тобі і без статусу блаженства живеться сьогодні непогано. Але знай, що так завжди не буває. Одного дня ти можеш все втратити. І якщо ти не був милостивим, не творив доброчинності, то ніхто не наповнить твоєї торби… Зупинись на мить в своїй суєті і подумай про це серйозно. А для підсилення думки, я нагадаю один біблійний епізод з Евангелії Луки, 19 розділу про такого собі чиновничка Закхея . Він і Бога не боявся, і людей не соромився. Але, коли Ісус зустрівся з Ним, то не піддав його осуду, а навпаки сказав: « Закхею, Я хочу бути в твоєму домі». Попри це, що люди не любили самого Закхея, почали нарікати ще й на Ісуса за Його таке милостиве ставлення до нього. І результатом такого відношення стало щире покаяння Закхея: “Господи, ось половину майна свого даю вбогим, а коли чимсь когось і покривдив, поверну вчетверо. Ісус сказав до нього: “Сьогодні на цей дім зійшло спасіння, бо й він син Авраама»(Лук.19:8-9).
Дорогий друже, бажаю тобі зустрічі з Ісусом. Бо вірю, що після такої зустрічі, твоє життя докорінно зміниться, прийде спасіння всьому твоєму дому і благословення для оточуючих тебе людей. А на кінець скажу тим, хто чекає від когось милості. Не засуджуйте й не ображайте «багатих Закхеїв», бо лише вони мають чим поділитися з вами. Отже, потрібно всім пережити справжню зустріч з Ісусом, і тоді все зміниться.

«Люди часто бувають нерозумними, нелогічними й егоцентричними.
Всеодно прощай їх.

Якщо ти добрий, люди можуть звинуватити тебе в егоїстичних та прихованих мотивах.
Все одно будь добрим.

Якщо ти доб’ешся успіху, то отримаєш кілька фальшивих друзів і кілька справжніх ворогів .
Все одно добивайся успіху.

Якщо ти чесний і щирий люди можуть тебе обманути.
Все одно будь чесним та щирим.

Те, на будівництво чого ти витратив роки, хтось може зруйнувати за одну мить.
Все одно будуй.

Якщо ти здобуваєш душевну рівновагу і щастя, то до тебе будуть відчувати ревність.
Все одно будь щасливим.

Добро, що ти зробив сьогодні, люди часто забувають завтра.
Все одно роби добро.
( Мати Тереза )

Автор: Володимир Андрощук
Сайт: http://heavens.com.ua/

Доброчинність і милостивістьТеология

Доброчинність і милостивість

Доброчинність і милостивість
Теология