Стежинка змійкою втікає
В осінній, мальовничий ліс;
До себе вабить, закликає
В святково вбраний верболіз...
Все далі, далі в хащу кличе,
В казково - звабливий пейзаж
І ніби мовить: "Чоловіче!
Заглянь в природний вернісаж!
Де всіх художників Художник
Картинну виставку зробив
Й ніхто, крім Нього, не спроможний
Таке створити диво з див!
Живі листочки розкрасити
З зелених в різні кольори
І свято радісне створити
В прощанні літньої пори!"
Вячеслав Радион,
Everett, WA,USA
С Тобой Господь способно сердце
Земными днями дорожить,
Ведь Ты послал душе усердье
Хоть чем-то людям послужить... e-mail автора:radvyach@yahoo.com
Прочитано 3588 раз. Голосов 7. Средняя оценка: 4.86
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности