У Слові Божому ніде не вказано, що служіння пророка встановлене тільки на короткий час, а далі може бути скасованим. І якщо зараз існують церкви і конфесії, де вчення про пророцтво є втрачене, а саме служіння пророка відмінене, то таке становище зовсім не є нормальним. Це відбулося просто в результаті рішень та постанов тих чи інших релігійних діячів або церковних соборів. Але, поряд з тим, завжди жив і живе пророчий струмінь у християнстві. Особливо могутньо служіння пророка піднялося знову в двадцятому столітті. Але на наших землях в останні кілька десятиліть, у результаті духовного застою і активної роботи диявола, пророче служіння нерідко зазнавало збочень і фальшування. В деяких християнських громадах, немов у застояній воді, пророче служіння зовсім занепало й звиродніло. Поряд з правдивими пророками, при свідомому чи несвідомому потуранні віруючих, рясним цвітом розквітли і лжепророки. Саме про них і піде мова…
„Улюблені, не всякому духові вірте, а випробовуйте духів, чи від Бога вони, бо багато лжепророків з’явилось у світі” (І Івана 4:1)
Багато людей сьогодні називають себе християнами. Серед них є дійсно такі, котрі вірно служать Богові, але є й такі, які, відповідно до обставин, із плином часу просто „обернули керки”. Є ті, хто використовує релігію для своїх цілей, а також і такі, для кого Ісус у свій час сказав: „Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри, що зачиняєте Царство Небесне перед людьми, бо самі не входите і бажаючих війти не допускаєте” (Матвія 23:13). Яка мішанина! Диявол – давній майстер всякої неправди. „Він був людиновбивцем від початку і не встояв у істині, бо не має істини в ньому… бо він лжець і батько неправди” ( Івана 8:44). Від древності і до сьогодні він намагається обманювати людей: одних ласощами цього світу, інших – релігією під виглядом „ангела світла”. Звідси і лжепророки. Лжепророки – хто вони? Поряд з правдивими Божими пророками, в наш час, як ніколи раніше, розвелася сила – силенна лжепророків, які говорять не від Бога, а від своєї порожньої фантазії, пророків, водимих духом диявола. Настав час, коли потрібно, нарешті, стати в проломі за істину, провести чітку межу між правдивою і неправдивою духовністю.
Знаю, що ця стаття викличе своєрідний вибух в певному релігійному середовищі. Ті, що стоять в істині, прочитавши, скажуть: „Амінь – істина”, але ті, хто не перебуває в істині, будуть бунтувати, засуджувати, сердитися.. „Безсумнівно, що мусять бути між вами розбіжності думок, щоб виявились серед вас досвідчені” (І Кор.11:19). Чомусь у людей зберігається осторога чіпати духовні справи, посилаючись на те, що Бог сам колись у всьому розбереться. Так, звичайно, Бог розбереться у час страшного суду. Але як сьогодні можна лжепророку вати тим, що немало людей, котрі бажають слідувати за Богом, потраплять під вплив фальшивого очмарення. Одні після цього стають такими „святими”, що по-людськи не вітаються, а інші, згодом розчаровуючись, повертаються у гріховне життя. Іспанський художник Гойя колись сказав: „Сон розуму породжує чудовиськ”. До цього можна додати: „… а сон розуму, разом зі сплячим духом, породжує ще гірші страхіття”.
З розповідей старших віруючих чимало можна дізнатись про те, як колись гуртками збирались християни на служіння. Багато було усяких пророцтв, відкриттів, видінь… Кажуть: „Ми тоді горіли”. А тепер що, згоріли? Бо багато хто заблукали, обманулися, поділились і розсипались. А яка ж доля тих самозваних вчителів і пророків? Хто став п’яницею ,хто лишив сім’ю, а хто й далі сьогодні продовжує обмарювати людей своїми порожніми фантазіями. Пророк Єремія писав: „Як довго це буде у серці пророків, які пророкують неправду та оману свого серця”. „Цих пророків я не посилав, вони побігли самі, – Я їм не говорив, – та вони пророкують”. „Якби в моїй згоді стояли вони, то вони оголосили б народові Моєму слова Мої, і їх відвертали б від їхньої злої дороги” (Єремія23:26, 21:22). „Я чув, що говорять пророки, що Йменням Моїм пророкують неправду й говорять: „Мені снилося, снилось мені…! Той пророк, що йому снився сон, нехай розповідає про сон, а з яким Моє Слово, хай каже про Слово правдиве Моє, – що соломі до збіжжя”, говорить Господь (Єремія 23:25,28). Голос істинного Божого пророка є наче вогонь і удар молота. „Хіба Слово Моє не таке, як вогонь, – говорить Господь, – і як молот, що скелю розбиває?…Ось я на пророків, – говорить Господь, – що говорять від себе, але кажуть: „Так говорить Господь”” (Єремія23:29,31)
Не потрібно боятися викривати фальшиву духовність, де б вона не проявлялась. Апостол Іван говорить, що слід випробувати духів пророчих. Сатана може підробити духовні дари й обманути вас, змусити повірити, що вони від Бога. А тому у нас на сторожі є Слово Боже – найвірніше пророцтво, яке наставляє віруючих, щоб всі духовні дії ними були випробуваними. Лжепророки процвітають сьогодні тому, що віруючі приймають їх без перевірки духів, які стоять за ними.
Кожен Божий пророк, насамперед, більш, ніж хтось інший, повинен перебувати в Слові Божому, в спілкуванні з Духом Святим і в потаємній молитві наодинці з Отцем.Про його вірність свідчать його діла: він ніколи не засуджує інших, не говорить неправди, не сіє суперечок між батьками і дітьми, чоловіками і жінками, не налаштовує одних християн проти інших. Він стабільний, бездоганний розпорядник у сім’ї, відмінний у роботі, член конкретної місцевої церкви, від якої виходить його служіння, покірний своєму пастиреві й допомагає йому в служінні. Служіння Божого пророка полягає в служінні людям, спорудженні організму в церкві, і ніколи не використовується в особистих цілях: для наживи, кар’єри, здобуття авторитету. Правдивий пророк завжди віддає свою десятину від заробітку в церкву. А коли пророк виступає проти цього, тоді з певністю можна сказати, що він невірний.
А ось деякі ознаки лжепророків. Як правило, люди, які мають фальшивий пророчий дух, є надто „супердуховними”: не піддаються перевірці, не тримаються своєї місцевої церкви, вимагають особливої поваги, дозволяють собі не коритися пастиреві, зневажають правителів, зухвалі і свавільні, поступають по – своєму й ні перед ким не звітуються, займаються на основі „хворобливих марень” сватанням молодих, не вміють берегти таємницю сповіді, коли деякі люди від необізнаності виказують перед ними свої гріхи. Крім цього, на рахунку лжепророків є негативні діла, і, в більшості випадків, недобра характеристика від сторонніх. До того ж, їх пророцтва часто не збуваються. Чому часто? Бо деякі збуваються, адже диявольський дух також багато чого знає і використовує для свого авторитету, нерідко приймаючи при цьому вигляд „ангела – світла”. Основна мета служіння диявольського духу – відвернення людей від правди Божої. Тут мають місце такі факти, як перетягування з однієї церкви в іншу шляхом своїх „хворобливих марень”, втручання в життя інших церков, залякування новонавернених до Бога. На противагу правдивим пророкам, вони є незалежними від будь – якої церкви, або, як правило, членами церкви, де відсутня всяка дисципліна: де точаться постійні суперечки, чвари, непорозуміння, боротьба за владу і наявні маніпуляції, обман тощо. Анархія – це диявольські джунглі, де життя проходить за їх законами. Там і народжуються всякі непотребства в християнській громаді. Ось чому так важливо, щоб кожна місцева церква будувалась за принципами високої дисципліни та відповідальності. В такій церкві ніколи не заведеться диявольське кубло. Тому і стає зрозуміло, чому часто з боку прихильників обрядового християнства ідуть найбільші атаки на церкви нового покоління та їх лідерів, які мають реформаційний напрямок. Духовна війна не закінчилась. Ми не повинні, склавши руки, чекати пришестя Ісуса Христа. Завдання кожного християнина – зодягнутись у повну зброю Божу і виступити проти князя світу цього, перемагаючи Словом правди, іменем Ісуса Христа та кров’ю Агнця.
Дорогий читачу, проси Божої мудрості, щоб тобі не заблукати і не бути звабленим на своїй життєвій дорозі. Читай Слово Боже і шукай Його правди. Прийми в своє серце Святого Духа, і Він навчить тебе і відкриє Божу волю для твого життя та доведе до кінцевої мети Царства Божого.
Автор: Володимир Андрощук
Сайт: http://heavens.com.ua/
Прочитано 5170 раз. Голосов 6. Средняя оценка: 3.67
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
