Листопад, прекрасний листопад
Накриває листям сонний сад…
Боже, я малесенький листочок,
Дай із віття ще один ковточок,
Бо вгамуєш спрагу тільки Ти!!!
Розбуди бажання полетіти,
А не в товщі листя вічно гнити…
Дай пізнати радість висоти!!!
А сьогодні випав перший сніг…
Боже, я малесенька сніжинка,
Тільки б впасти на Твою долоню
І почути ніжне: змерзла, доню…
І розтанути від подиху Твого,
Зблиснути, як крапелька-сльозинка,
Тільки б на Твоїй щоці, о Тату!!!
А якщо краплинок тих багато —
Буде дощ — чи перший, чи останній?
Буде вітер—радісний, вінчальний?
Я цього не відаю, не знаю…
Знаєш Ти. Тобі я довіряю!!!
Левицька Галина,
Україна
Вірші й прозу писала з дитинства. У вирі життя і турбот моя квітка зів'яла, засохла... В 2003 році я зустріла Ісуса. Я дякую Богові, що Він не раз провів мене долиною смертною і дав нове життя. Дух Святий дає мені натхнення любити, радіти, писати...
Вийшла з друку моя перша книжечка з дитячими християнськими оповіданнями. Українською мовою. Повнокольорова. Замовити можна за тел. 0972665447 Моя сторінка в фейсбуці:
https://www.facebook.com/profile.php?id=100001665337155
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
И мы молчим, вот незадача... - Людмила Солма *) Примечание/в пояснение:
>Это еще одна из моих житейских зарисовок, датированная весной 1985 года.
>>"И мы молчим, вот незадача..." - из нечаянных слов,
оброненных кем-то тогда же, в невольной своей эмоциональной растерянности.
>>>фотоиллюстрацией - фрагмент чужого фото неизвестного мне автора, взятого из Интернета
