Серце плаче, коли чую свою рiдну мову
Як повернусь, Украiно я до тебе знову
Як побачу сине небо, рiднi береги
То навiки вже позбудусь cвоеi туги
Моi спогади майнули у дитинства свiт
Чорнобривцi бiля хати, яблуневий цвiт
Там з вiкна всмiхаеться мама молода
Ряботить на сонечцi з джерела вода......
Не винуй мене за зраду, серце не катуй
Подаруй душi вiдраду, зустрiч подаруй
Добре жити на чужбинi , тiльки не питай
Чи сумую. Я молюся за свiй рiдний край
Серце плаче, коли чую свою рiдну мову
Чи повернусь, Украiнo, я до тебе знову?
Чи побачу сине небо, рiднi береги?
Чиж позбудусь вже не вiки своеi туги?
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
