Одного недільного ранку Оксанка почала збиратися в воскресну школу. Вона встала, вмилася, привела себе в порядок, помолилася, подякувавши Господеві за цей ранок і попрохала благословити її на цей день. Потім дівчинка повторила попередній урок і вивчений нею раніше золотий вірш.
Йдучи по дорозі Оксанка почала розмірковувати над золотим віршем.
- “Тож підкоріться Богові та спротивляйтесь дияволові, то й утече він від вас” –повторювала вона.
- Цікаво як це? Покоритися Богу для мене це зрозуміло, я ж корюся своїм батькам, коли вони мене прохають щось зробити, а от що означає спротивитись дияволу, та ще й твердою вірою, як говорила Лідія Тимофіївна на попередньому уроці, щось мені це складно зрозуміти!?” – задумалась Оксанка. Раптом неподалік вона почула рик собаки і поспіхом подивилась вперед, назустріч їй йшов великий чорний пес скалячи зуби. Дівчинка дуже злякалася, в неї мимоволі почали труситися ніжки і вона не знала що робити. Пес наближався все ближче та ближче. Оксанці стало погано, та несподівано її осяйнула думка “… протистаньте йому твердою вірою, і втече від вас”. Оксанка почала молитися.
- Божечко, допоможи мені будь-ласка. Ісусе, не дай, щоб цей пес щось мені заподіяв. Віджени його звідси”, – шепотіла про себе вона.
В Оксанкине серце почав повертатися спокій, і страх зовсім покинув її. Вона в ім’я Ісуса почала йти вперед. Раптом звідкись пролунав голос: “Барс, до мене” і собака зірвавшись побіг в ту сторону. Дівчина з полегшенням зітхнула, подякувала Господеві за охорону і пішла далі. Тепер вона зрозуміла, що значить протистати дияволу твердою вірою, і вирішила поділитися цим з іншими учнями.
Прибігши до класу, вона побачила що двері зачинені і зніяковіла, згадавши, що Лідія Тимофіївна зачиняє двері лише перед початком уроку. Несміливо постукавши, Оксанка відчинила двері. Лідія Тимофіївна та діти із здивуванням подивилися на неї. Оксанці стало соромно.
- Що трапилося, Оксанка? – здивовано запитала Лідія Тимофіївна – Ти запізнилася? На тебе це не схоже.
- Вибачте, - ледь чутно відповіла Оксанка, і сіла на своє місце.
Сьогодні урок йшов якось незвичайно. Спочатку Лідія Тимофіївна виклала нову тему, а в кінці уроку запитала учнів:
- Дітки, можливо з кимось із вас в житті трапилося щось, що допомогло вам більше зрозуміти мої уроки?
Оксанка підняла руку і почала з захопленням розповідати історію із собакою, яка відбулась з нею сьогодні; який урок вона з цього винесла, і як вона зрозуміла попередній урок про віру. А після своєї розповіді дівчинка чітко сказала: “Тож підкоріться Богові та спротивляйтесь дияволові, то й утече він від вас”, Якова 4:7”. Після Оксанкиної розповіді Лідія Тимофіївна посміхнувшись сказала:
- Так ось чому ти сьогодні запізнилась? – а потім ще додала. – Дітки, я дуже рада, що Господь і мої уроки допомагають вам. - І запропонувала учням помолитися вдячною молитвою до Господа, що він сьогодні зберіг Оксанку від біди.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Дитя, другим не подражай - Valentina Prokofjeva Не любите мира, ни того, что в мире: кто любит мир, в том нет любви Отчей.
Ибо все, что в мире: похоть плоти, похоть очей и гордость житейская, не есть от Отца, но от мира сего.
И мир проходит, и похоть его, а исполняющий волю Божию пребывает вовек.
(1Иоан.2:15-17)
