Василь Мартинюк,
Луцьк, Україна
Я народився 16 січня 1966 року в с. Карпилівка Сарненського району Рівненської області. Закінчив філологічний факультет Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Учителював, працював літературним редактором журналу "Благовісник".
Автор збірки "Оновлення серця" (2004).
Одружений. З дружиною Марією виховуємо шестеро дітей.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Після уважного прочитання (гармонійність Вашої поезії "заважає" бачити недоліки, якщо такі подекуди трапляються :). Отже, у вас:
"А сонях... Він вже сонце жде".
Говоримо:
"Ждати з моря погоди"
"Чорна хмара не заступить сонця золотого" (З народних уст)
"Може, вийшла русалонька Матері шукати" (Т. Шевченко)
Тут вжито родовий відмінок, а не називний чи знахідний…
Через те : "А сонях... Він вже сонця жде".
Як казав товариш славнозвісного Міміно: "Я так думаю (укр.: гадаю)" :)
Поэзия : Памяти Ирины. - Тамара Локшина Ирина - моя сноха. Она перешла от смерти в Жизнь после болезни (рак груди) в 38-летнем возрасте, оставив мужа и четверых детей. Теперь она с Господом.
Проза : Нарисованный на холсте гл.1.3. - Владими́р Божий Не всем великим была присуща скромная самооценка Сократа, который не всё понимал у Гераклита, но говорил, что понятое прекрасно, а непонятое, видимо, ещё лучше. Труженики пера предвзяты в оценке творчества коллег. Лев Толстой не признавал за Шекспиром значительного таланта. Мировую славу английского драматурга считал психической эпидемией, недоразумением
